Медицина без людей: чому кадрова криза в Україні не вирішиться сама
Коли я вступав до медичного університету, мені здавалося, що головний виклик професії — це складні діагнози й відповідальність за чуже життя. Тепер, на першому курсі, я дедалі частіше думаю про інше: чи буде кому працювати в тих лікарнях, де я хотів би працювати сам? І чи не виявиться так, що диплом я отримаю, а система, у якій я мріяв працювати, на той момент уже тримається на людей, які працюють за трьох.
Це не абстрактні побоювання. За даними Міністерства охорони здоров’я та аналітичних звітів міжнародних організацій, станом на 2025–2026 роки дефіцит лікарів і середнього медичного персоналу в Україні оцінюється в межах 20–30%. На Єдиному порталі вакансій медичних працівників зареєстровано понад 9 400 актуальних пропозицій від більш ніж 2 500 закладів охорони здоров’я. А серед лікарів віком понад 50 років уже 46% — тобто майже половина тих, хто сьогодні тримає медицину, найближчими роками вийде з професії.
Я не хочу писати черговий текст у стилі «все пропало». Але й робити вигляд, що кадрова криза — це просто питання зарплат, теж нечесно. Бо коли я дивлюся на ці цифри, я бачу не одну проблему, а кілька, які накладаються одна на одну.
Зарплата — важливо, але це не вся історія
Найпростіше пояснення кадрового дефіциту звучить так: «лікарі їдуть, бо мало платять». І це справді частина правди. Понад 62% опитаних молодих лікарів називають недостатнє матеріальне забезпечення ключовим фактором, що впливає на їхнє рішення залишатися в державному секторі. Коли я дивлюся на вакансії, де зарплата лікаря ультразвукової діагностики становить 20–25 тисяч гривень, а десь — 30 тисяч, я розумію, що це не ті цифри, які змушують людину з вищою медичною освітою почуватися впевнено.
Але є й інший бік. Близько 44,5% молодих лікарів вказують на відсутність чітко визначених механізмів кар’єрного зростання. Це означає, що навіть ті, хто готовий працювати за помірну зарплату, не бачать, куди рухатися далі. Якщо лікар не розуміє, як йому стати кращим, як отримати нові навички, як просунутися — він не затримується. І це вже не проблема грошей. Це проблема того, як влаштована професія.
Медсестри: ті, кого система не бачить
Але найбільш болюча частина кадрової кризи — це навіть не лікарі. Це середній медичний персонал.
За словами голови ради ГО «Будь як ми» Оксани Слободяної, кадровий голод у медсестринстві «катастрофічно охопив усі регіони України» вже у 2026 році — раніше, ніж прогнозували. Одна медсестра може працювати на 50 пацієнтів, отримувати 10–10,4 тисячі гривень на руки і виконувати роботу за трьох без жодної доплати. Але справа не лише в грошах. Слободяна сформулювала це дуже точно: «Медсестер в Україні не існує. Де-факто ми є, але де-юре — нас немає. Ми не маємо власного статусу, механізмів захисту, гарантованих доплат чи впливу на систему».
Коли я читаю це, я думаю про те, що медсестра — це не «помічник лікаря». Це людина, яка проводить з пацієнтом найбільше часу. Яка першою помічає, що щось не так. Яка виконує призначення, від яких залежить результат лікування. І якщо система не бачить її як повноцінного суб’єкта, вона не може ні затримати її в професії, ні вибудувати для неї нормальні умови.
Відтік: не лише «за кордон», а й «з професії»
Коли говорять про кадрову кризу, зазвичай згадують еміграцію. І це справді серйозно: після 2022 року суттєво зросла кількість молодих фахівців, які виїжджають за кордон або змінюють місце роботи в межах країни, орієнтуючись на безпечніші та економічно стабільніші регіони. Ексзаступниця міністра охорони здоров’я Наталя Лисневська зазначала, що гостра нестача сімейних лікарів, хірургів, анестезіологів і ЛОР-спеціалістів пов’язана саме з масовою еміграцією медиків та мобілізацією.
Але є й тихіший відтік, який мене лякає не менше. Медсестри «просто тихо йдуть» — не тому, що не хочуть працювати, а тому, що виснажені й не бачать перспектив. Це означає, що система втрачає людей не лише через війну чи економіку, а й через те, як вона сама влаштована. І поки ми говоримо лише про «відтік за кордон», ми не помічаємо, що люди йдуть з професії, залишаючись в Україні.
Що з цим робити
Я не вірю в прості рішення. Але кілька речей здаються мені очевидними.
Перше. Кадрова криза — це не лише питання зарплат. Це питання статусу, кар’єрних траєкторій і того, чи відчуває медичний працівник, що його робота має сенс і перспективу. Без цього навіть підняття зарплат не втримає людей надовго.
Друге. Медсестринство потребує окремої уваги. Не як «допоміжна ланка», а як самостійна професія з власним статусом, захистом і можливостями розвитку. Поки медсестра юридично «невидима», її не втримати ні грошима, ні закликами.
Третє. Молоді спеціалісти — це не просто «майбутнє». Вони вже зараз могли б компенсувати частину дефіциту, але для цього їм потрібні умови: зрозумілі правила входу в професію, підтримка на перших роках роботи, можливість навчатися далі. Якщо цього немає, вони обирають інші країни або інші професії.
Четверте. Потрібно говорити про кадри не лише як про «ресурс», а як про людей. Психологічне навантаження, вигорання, робота в умовах війни — це не другорядні теми. Вони впливають на те, чи залишиться лікар у професії, чи піде медсестра з лікарні, чи прийде молодий спеціаліст туди, де його найбільше потребують.
Висновок
Я не знаю, чи буду працювати в українській лікарні через п’ять чи десять років. Але я знаю, що хочу, щоб до того моменту ця лікарня була місцем, де працюють люди, які не вигоріли, не виїхали і не пішли «тихо». Кадрова криза не вирішиться сама — ні ринком, ні закликами до патріотизму. Вона вирішиться лише тоді, коли система почне бачити в медичному працівникові не функцію, а людину з потребами, правами й перспективою. І поки цього не станеться, цифри дефіциту будуть лише зростати.
Ярослав Войденко — студент Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, автор LIGA.net.
Джерела:
1. Результати аналізу сучасного стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України. Perspectives.
2. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. Кар’єрний центр (2026).
3. Кадровий голод у медицині: чому медсестри масово йдуть з українських лікарень і що потрібно змінити. Аптека. 18.05.2026.
4. Вакансії лікарів на Єдиному порталі вакансій медичних працівників МОЗ (2026).
5. В Украине заявили об остром дефиците хирургов и семейных врачей из-за отъезда и мобилизации. Антикор. 02.02.2026.
