Мільйони в готівці і бізнес на 77 млн: що приховують декларації мера Чернівців Клічука?

Декларації українських чиновників давно перестали бути формальністю. Для уважного читача це — джерело інформації про реальні пріоритети влади, модель управління та, зрештою, ставлення до громади. Декларація мера Чернівців Романа Клічука — показовий приклад того, як цифри можуть вступати в конфлікт з офіційною риторикою.

Аналізуючи щорічні звіти посадових осіб на сайті НАЗК, я завжди звертаю увагу на співвідношення задекларованих доходів і накопиченого майна. Історія Романа Клічука, міського голови Чернівців, є показовим прикладом того, як офіційна зарплата та реальний спосіб життя можуть співіснувати ніби у паралельних світах.

Отже, даними декларації 2024 року, формально все виглядає скромно: річна зарплата міського голови — менше мільйона гривень. Але варто відкрити інші розділи декларації — і постає зовсім інший портрет.

Лише готівкою родина Клічуків зберігає понад 6 мільйонів гривень, 209 тисяч євро та 177 тисяч доларів США. Додайте сюди банківські депозити на суму понад 2 мільйони гривень. А головне — корпоративні права у бізнесі, сумарна вартість яких перевищує 77 млн грн.

За даними медіа Politeka, Роман Клічук є історичним засновником і бенефіціаром низки компаній. Йдеться про ТОВ «РОМА» (до речі, саме ця фірма фінансувала передвиборчу кампанію мера у 2020 році), «Гойра Груп» та «Брусницька мацеста».

Так, формально керівництво передано іншим людям (наприклад, ТОВ «Рома» продовжує керувати дружина Клічука – Лариса, яка поєднує медичну практику з бізнесом у сфері алкогольної дистрибуції), проте фінансовий контроль залишається.

Це створює класичний конфлікт інтересів: особа, яка приймає рішення про бюджет міста, одночасно є власником значного бізнесу на цій же території.

І це ще не все. Майновий портфель родини Клічуків включає будинок площею понад 500 квадратних метрів у престижному районі Чернівців, кілька об'єктів нерухомості на Івано-Франківщині, а також автомобілі преміум-сегменту Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Це вже стиль життя, характерний для великого бізнесу, а не для «скромного» муніципального службовця!

Ключова проблема навіть не в самих цифрах. В Україні бізнес і політика часто переплетені. Питання в іншому: чи може мер міста, який залишається кінцевим бенефіціаром великого бізнесу, бути незалежним арбітром у розподілі бюджетних коштів, землі та підрядів?

Особливо тривожним є контекст, у якому формується це багатство. За каденції Романа Клічука Чернівці регулярно фігурують у кримінальних провадженнях, пов’язаних із публічними закупівлями. Дорожні ремонти без конкуренції, переплати на мільйони, історії з комунальними підприємствами, де слідство говорить про завищені ціни та збитки для бюджету.

У 2025 році прокуратура встановила переплату понад 3,5 мільйона гривень при ремонті доріг. Тендер на 18,2 мільйона виграла компанія без реальної конкуренції. Окремі справи стосуються недоотримання містом пайової участі від забудовників – лише один епізод міг коштувати бюджету понад 2,7 мільйона. Керівники комунальних підприємств "Міськсвітло" та "Чернівціводоканал", підпорядкованих міськраді, стали фігурантами кримінальних проваджень через підозри у завищенні цін та завданні збитків на мільйони гривень.

Це – вже не поодинокі інциденти, а симптом управлінської моделі, де контроль слабкий, а відповідальність розмита.

Окремий пласт — земельні рішення. У 2021 році медіа розкрили механізм виведення привабливих ділянок у Чернівцях через фіктивні кооперативи, що дозволяло уникати публічних аукціонів. У 2025 році прокуратура повернула громаді сім незаконно відчужених ділянок вартістю понад 13 мільйонів гривень.

Депутатська більшість міськради на чолі з Клічуком систематично підтримувала подібні рішення. Вдумайтесь: місто втрачає ресурси, а виграють – ті, хто має доступ до ухвалення рішень.

У підсумку ми бачимо типовий для українських реалій конфлікт: мер із багатомільйонними активами та місто, яке постійно бореться з дефіцитом коштів і кримінальними скандалами.

Питання не в тому, чи законно накопичені активи Клічука: з’ясувати це – завдання профільних компетентних органів. Питання в тому, наскільки така модель взагалі сумісна з ефективним муніципальним управлінням і чому громада Чернівців на четвертому році повномасштабної війни досі продовжує толерувати подібні токсичні практики?