Автор: Anders Puck Nielsen
У цьому матеріалі я хочу поговорити про те, що потрібно росії, щоб припинити війну, яких умов від Путіна можна очікувати. Це важливе питання, тому що я думаю, що занадто багато людей розуміють це неправильно і мають нереалістичні очікування щодо можливостей мирної угоди. Тому в цьому матеріалі я хочу пояснити, чому на даний момент неможливо уявити, що Путін погодиться на будь-який реалістичний мирний план.
Нещодавно я був на радіошоу разом з деякими членами данського парламенту, і ми обговорювали війну в Україні. І там було поставлене питання, яке мене здивувало. Це питання полягало в тому, що якщо літній наступ України зазнає невдачі, чи може це означати, що обидві сторони домовляться про мирну угоду? Я думаю, що логіка полягала в тому, що росія щойно провела зимовий наступ, і він провалився. Вони не змогли суттєво просунути лінію фронту. І якщо наступ України також провалиться, і виявиться, що Україна також не може змініти лінію фронту, тоді жодна зі сторін не зможе пересунути лінію фронту. Отже, якщо обидві сторони усвідомлюють, що вони не можуть перемогти у військовому плані, то вони можуть піти на мирну угоду. Я думаю, що саме така логіка стояла за цим питанням.
Але ця логіка також виявляє фундаментальне нерозуміння того, наскільки серйозною є війна. Тому що вона передбачає, що саме Україна повинна закінчити війну, що нинішній наступ - це питання повернення якомога більшої території, перш ніж вони зможуть вирішити вести переговори про мир. Це неправильне розуміння ситуації. Мир не є варіантом для України на даному етапі, не лише з ідеологічної точки зору, але й з практичної. Як би Україна не хотіла, щоб війна закінчилася, немає жодного способу, щоб це сталося, тому що проблема в російській стороні і в тих очікуваннях, які мають росіяни.
Тому я хочу швидко пройтись по кількох пунктах, які, на мою думку, ми могли б зрозуміти як абсолютний мінімум цілей росії у війні. Насправді, я думаю, що цілі Путіна набагато більші, але ми можемо розглядати їх як абсолютний мінімум. І суть полягає в тому, щоб показати, що навіть якщо ми припустимо мінімальні цілі росії, то все одно неможливо уявити собі мирну угоду.
- По-перше, очевидно, що росія вимагатиме суверенного контролю над усією російською територією. Звісно, така велика держава, як росія, не може прийняти мирну угоду, в якій частина її території перебуває під контролем іноземного уряду. Проблема полягає в тому, що росія формально анексувала значну частину України. Це сталося ще в жовтні, вони анексували Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області. І, звичайно, Крим був анексований у 2014 році, тож загалом росія анексувала п'ять регіонів України. Тепер у російській конституції записано, що ці області є частиною росії. На початку була певна плутанина щодо того, де саме проходять кордони, тому що росія не окупувала всю територію цих областей, коли здійснювала анексію. І це досить дико - анексувати території, які ти не контролюєш. Але вони уточнили, що йдеться про адміністративні кордони цих областей. Думаю, що тоді Путін очікував, що російська армія займе решту цих територій, але цього не сталося. Тож, за логікою Путіна, скоріше не росія окупувала частину України, а Україна окупувала частину росії. І для нього буде абсолютно неможливо підписати мирну угоду, де росія не контролює всю територію Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Це означає, що першою вимогою росії на будь-яких переговорах буде те, щоб Україна віддала росії більше землі. Це включає в себе великі міста, такі як Запоріжжя, Херсон і Краматорськ.
На Заході іноді виникають дискусії, де люди припускають, що, можливо, компромісом заради миру могло б стати те, що росія залишить собі Крим. Вибачте, але ця дискусія абсолютно не відповідає дійсності. З точки зору росії, переговори йтимуть не про те, щоб вони повернули Україні територію, а про те, щоб Україна віддала їм трохи більше.
- Друга мінімальна вимога, на яку я хочу звернути увагу, полягає в тому, що не може бути переслідування воєнних злочинів. Принаймні, не російських воєнних злочинів. На Заході ми схильні розглядати війну і питання воєнних злочинів як дві окремі проблеми, але очевидно, що це не так. Путін нізащо не погодиться з тим, що російських солдатів можуть судити в Гаазі. І, звичайно ж, не його самого. Тому що це було б ганьбою для росії. На думку Путіна, великі держави повинні виходити сухими з води. Тож усю ту роботу, яка була зроблена для отримання доказів воєнних злочинів, ми можемо просто викинути у сміттєвий бак. Тепер ми повинні дивитися вперед і не зациклюватися на минулому. Тому забудьте про всі ці воєнні злочини. А якщо Україна і Захід не готові забути про воєнні злочини, то мирної угоди не буде.
І третє - це питання репарацій. Репарації - це гроші, які виплачуються як компенсація за збитки, завдані війною. Це не те, про що ми так багато говоримо на Заході, але для України це важливе питання. Проводиться велика робота, щоб відстежувати збитки і те, скільки це коштує. Але, звичайно, росія ніколи не погодиться на угоду, яка передбачає виплату репарацій. Навпаки, думаю, вони, ймовірно, вимагатимуть репарацій від України. Тому що є таке відчуття, що той, хто програв, платить репарації, тож це дуже символічне питання. І оскільки ви не хочете виглядати як той, хто програв, ви хочете, щоб інша сторона заплатила репарації.
Все це лише для того, щоб показати, наскільки неможливо уявити собі мирну угоду на даному етапі. Насправді амбіції Путіна набагато більші, ніж ці мінімальні вимоги, про які я тут згадав. Але я хочу сказати, що якщо ми не готові віддати росії хоча б ці речі, то нерозумно уявляти собі будь-які переговори. І, звичайно, всі ці вимоги не є стартовими позиціями для України та Заходу. І саме тому я вважаю, що ми дійшли до того, що війна не може припинитися, поки Путін є президентом. Вона триватиме, тому що це єдиний спосіб, яким він може утримувати владу в росії. Війна стала політичним проєктом Путіна, тому вона має тривати.
Якщо ми подивимося на війну в Україні зараз, то у великій перспективі є лише два шляхи, якими вона може піти. Або Путін перестає бути президентом, або війна не закінчується. Ось така сумна ситуація зараз. І, звичайно, війна не може продовжуватися на нинішньому рівні інтенсивності, але вона може перерости у своєрідний заморожений конфлікт, коли рівень інтенсивності буде нижчим і стане стійким для обох сторін, щоб компенсувати свої втрати, і тоді, можливо, війна може тривати вічно. Але якщо ми хочемо, щоб війна дійсно закінчилася, то умовою для цього є те, що росія повинна отримати нового президента.
З цього випливає багато наслідків, і я не буду перераховувати їх усі тут. Але скажу ось що: Важливо, щоб ми не мали нереалістичних сподівань на те, що війна скоро закінчиться. Тому що все вказує на те, що вона триватиме щонайменше доти, доки Путін буде президентом. Він сам себе загнав у кут, і зупинити війну для нього вже неможливо.
