Частину гарнізону міста Рим складали так звані міські когорти “сohortes urbanae” створені імператором Октавіаном Августом в 13 році до н.е. на подобі преторіанських когорт котрі складали власне ескорт імператора завдяки чому знаходились в тісному зв`язку з ним і вважались престижними.
Міські когорти мали більш скромні функції і меншу чисельність, пронумеровані подібно до преторіанських з X по XII і організовані за тим самим зразком. Ще дві міські когорти були засновані згодом одна в Лугдуні (тепер. Ліон), а друга в Карфагені. Завдання трьох перших визначені Светонієм: вони зобов'язані забезпечувати «охорону Міста» і так само, як преторіанці, складати «охорону імператора»; таким чином, вони відігравали в основному поліцейську роль. У I ст. н.е. вони підпорядковуються префекту Міста - особі рангу сенатора, а значить, нобіля, а в II ст. переходять під управління префектів преторія і більшою мірою залежать від принцепса. Кожну з них очолює один трибун і шість центуріонів; не виключена наявність у їхніх лавах, за прикладом преторіанських когорт, кількох вершників відповідного рангу, проте єдиний відомий кінний воїн належав до гарнізону Карфагена.
З вищевказаних причин видається обґрунтованим оцінити їхню первісну чисельність у 500 солдатів, доведену до 1 тис. Вітеллієм, повернуту до первісної цифри Веспасіаном і збільшену, можливо, до 1 500 Септимієм Севером.
Близько 20 - 23 рр. н.е. вони були дислоковані в тому ж таборі (Castra Praetoriа), що й преторіанські когорти, і залишалися там аж до 270 р., але не можна виключати, що деякі з них обіймали «поліцейські ділянки», розкидані по всьому місту.
Подальша історія міських когорт - це постійна зміна їхньої загальної кількості: між 41 і 47 р. вона була збільшена до шести, дійшла до семи за Клавдія, зменшилася до чотирьох у 69 р. за Вітелія; у Римі за правління Антоніна Пія їх налічувалося три, а Септимій Север лише збільшив чисельність кожної з них. У 270 р. Авреліан побудував для них власний табір (castra urbana) на Марсовому Полі. Вони пережили події 312 р., але протягом IV ст. втратили своє військове значення і перетворилися на підрозділи адміністративних службовців.
(На основі книги Яна Ле Боєка “Римська армія епохи Ранньої Імперії”)
Канал - t.me/LastLegionnaire
