Революції та дії, в яких людина юре на себе рівно-пропорційну частку як індивідума, рушійної енерґії, так і частини колективної стихії, це вимагає жертви, а жертва вимагає чесноти.

Люди — царі цієї землі, яку вони ж і руйнують; вони — носії інформації, історії та знань цієї землі. В їхніх же діялоґах, особливо таких, що включають особистісні переживання, розкриваються епохи.

...Смисл у контексті ідеології є тією невловимою сутністю, яка становить її ядро, духовну атмосферу, що пронизує всі її аспекти.

...Ідеологія – це не просто набір ідей чи теоретичних постулатів, що існують на сторінках книжок чи у промовах політиків.

...Жозеф де Местр – це не просто апологет традиції чи охоронець старого порядку. Назвати його консерватором – це як назвати бурю легким вітерцем, що лише грає з листям дерев.

Християнська держава, особливо у формі монархії, та експансіонізм – це явища, які здаються суперечливими лише на перший погляд.

Будь-яка система, що претендує на стабільність і легітимність, питання джерела влади, завжди стоїть на передньому плані. Монархія, як система правління, що будується на сакральних засадах, та природній упорядкованості, відкидаючи систему лівих.

Держава гієрархічна, а себто єдиновірна за першопочатковою метафізикою державної сутности, закладеної у чітковизначеній теоретиці ще за Платона, може виявлятися повномірно лише за февдального устрою.

У глибинах існування політичних систем виникає питання: що дозволяє державі зберігати мобільність і здатність до змін, коли все навколо схиляється до застою?

Уривок з недовершеної брошури «Онтологія Абсолютизму». Скоро на Ваших полицях.