У цьому епізоді розбирається скандальна газетна стаття 1981 року, де Олександра Дворкіна ( Дворкін - це антикультист, ідеолог війни расії з Україною, з рашки та має своїх адептів в Україні, на кшталт Ірина #Кременовська) називали главою православної секти та звинувачували у насильницькому хрещенні єврейського хлопчика.
Також йдеться про конфлікт із матір’ю дитини та можливу кримінальну справу.
Як людина з таким минулим стала “експертом по сектах” та академіком та ще й має вплив на території України?
Аналізуємо факти, суперечності та дивну саморефлексію навколо цієї історії.
Під час перебування Дворкіна в США в місцевій пресі вийшла стаття з назвою: "Глава православної секти, який займається насильницьким хрещенням євреїв". Уявіть собі, його уже у 1981му році називали сектантом. Так ось, в цій статті Дворкіна звинувачували у викраденні єврейського хлопчика, якого він утримував у себе і насильно похрестив. Незрозуміло, чим він там з ним займався під виглядом цього ритуалу. Але коли матір прийшла забрати сина, Дворкін відлупив і її так, що навіть хотіли відкрити на нього кримінальну справу. Мабуть ,так він “заблудших овець” до Бога привертає? І цей сектант, ще й став шановним академіком та спеціалістом сект. Пізніше цей “батюшка” ще й похвалився тим, що зберіг вирізку з тієї газети. Після виходу статті протоієрей Шмеман (ректор (декана) Свято-Владімірської духовної семінарії в Крествуд) запросив до себе Дворкіна і попросив пояснень. І не пройшло багато часу, як Шмеман почав себе погано почувати. Невдовзі в нього діагностували рак. Дворкін із захватом пише, як Шмеман себе погано почував, став слабким і потребував допомоги. Дворкін насолоджувався слабкістю свого наставника та його неміччю. Олександр Шмеман, був вчителем Дворкіна в богословській семінарії і першим духовним наставником. Згодом Іоанн Меєдорф. Обидва духовні отці були однодумцями, товаришами, ректорами та вченими людьми з аристократичних родин. Їх дуже любили люди. Вони були духовними авторитетами, сильні духом та справжніми стовпами віри. У Дворкіна прослідковується люта заздрість до своїх наставників. І ця заздрість переходить у бажання їх принизити і знищити. Дворкін дуже чітко описує епізод, як він почув від студентів висловлення Шмемана: "Я не буду терпіти в академії наркопритон та гомосексуалістів". Чому Дворкіна так зачепили слова, які він особисто навіть не чув, але приділив їм таку увагу у своїй автобіографії? Дворкін боявся Шмемана через його благородні моральні принципи. Дворкін не спішив ходити до нього на сповідь, хоча такий обов'язок був. Все виправдовувався, що не хоче його відволікати своїми дрібницями. Звісно , позбавив життя двох людей у дев'ятому класі. Які дрібниці!
Більше у відео:
ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю на каналі Голос свободи https://youtu.be/gYPv6uBU5yM?si=Iky5tXl_Ns585W89
Як ця вся історія стосується українців
Профайлер ФБР Джеймс Ресслерв книзі "Маніак проти Бога" у главі 1 написав про це:
Цитата з книги "Маніак проти Бога":
"Аналіз даних Віктора щодо українського філіалу мережі Дворкіна містив інформацію про якусь Ірину Кременовську. Профіль таких особистостей — класика кримінальної хроніки. Вона починала з догхантерства. Вбивство понад сотні собак, задоволення від їхньої агонії — це «школа» будь-якого серійного вбивці. Той, хто отримує кайф від стогонів вмираючої тварини, рано чи пізно перейде на людей. І можна сказати, що вона й перейшла, ставши юридичним «іклом» Дворкіна в Україні, штампуючи безпідставні експертизи, які руйнують життя тисячам людей.
У Чехії — свої послідовники, зациклені на темах насильства та скулшутингу. Це симбіоз психопатів. Дворкін, немов магніт, притягує до себе девіантів усіх мастей. Догхантерство, садизм, педофілія — Віктор у своїй книзі наводить факти та свідчення, від яких навіть у мене, який бачив розтини в морзі Балтимора, перехоплює подих. Але головне питання, яке змусило мене підвестися з крісла й почати крокувати по кімнаті: як людина з клінічним діагнозом (циклотимія, психіатричне минуле) змогла піднятися на вершину влади? Дворкін не просто бореться з дрібними релігійними рухами. Він дегуманізує їх, щоб виправдати їхнє знищення. Коли ти називаєш людей «раковою пухлиною», ти готуєш ґрунт для їхнього фізичного усунення. Людство бачило це в 30-ті роки в Німеччині. Виходить, що ми бачимо це зараз і в расії, і в Європі, і в Америці."
Слухати онлайн книгу Джеймса Ресслера “Маніяк проти Бога” на каналі: @true.crime.book.uk26
https://www.youtube.com/@true.crime.book.uk26
Усі твердження, наведені у статті, базуються на фактах з відкритих джерел, публікаціях, офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
