Настане день,настане час,
І зійде сонце України.
Та все що так гнобило нас,
Піде навік з країни милій.
Не буде більше ворогів,
Які весь час тягнули руки.
Нарешті вдавляться вельможі,
Які жирують вже від скуки.
В Верховній Раді буде лад,
Бо будуть думать про країну.
На першім місці буде совість,
А не мандат і крісло з шкіри.
Не буде більше безробіття,
Хабарників,в суді порядок.
Країна наша розцвіте,
На зло всім хто весь час знущався.
Відновлять села і міста,
Садки, заводи, школи, ферми.
Таке майбутнє бачу я,
І мрію як і всі з натхненням.
Верещако Сергій.
