Оскільки більшість людей знає лише про те що при розробці цих мін розраховували на вагу танка або на його магнітне поле, відповідно більшість впевнені що ці міни абсолютно безпечні для людей. Однак насправді це абсолютно не так.
Почнемо з самої розповсюдженої міни - ТМ-62, яка широко використовується обома сторонами. Це міна нажимної дії, тобто має спрацювати при наїзді на підривач гусениці танка. Однак її підривач розрахований на вагу 120-150кг, і піхотинець в повному спорядженні, особливо кулеметник чи гранатометник може важити стільки ж. Крім того, при неправильному зберіганні пластик з якого зроблено корпус підривача втрачає свої властивості і вага необхідна для спрацювання стає значно меншою. Аналогічна ситуація виникає через заводський брак. В реальності ця міна може спрацювати від ваги в 50кг, а це вже людина без зброї та спорядження.
Під саму міну ТМ-62 часто ставлять різні пастки, орки зазвичай використовують міну-пастку яка спрацьовує якщо прибрати верхню міну (аналогічно з протипіхотними), або ж можна підкласти просто гранату без кільця. Також нерідко сверлять отвори в корпусі міни і вставляють туди МУВ (мінний підривач універсальний який використовується для протипіхотних мін) і ставлять на розтяжку. Помітити це складно оскільки скоріш за все його притрусять землею або ще якось замаскують, а от зачепити при спробі викопати міну не складно.
Також під самим підривачем вдосталь місця для того щоб запхати туди міну-пастку або щось саморобне що спрацює при спробі викрутити підривач.
ТОЖ ПОБАЧИВШИ ТАКУ МІНУ КРАЩЕ НЕ ЧІПАТИ, ПРОМАРКУВАТИ І ОБІЙТИ, НУ І ЗВІСНО НЕ ЗАБУДЬТЕ ПОПЕРЕДИТИ ТАНКІСТІВ І ВОДІЇВ БУДЬ-ЯКОГО ТРАНСПОРТУ
Також до ТМ-62 є підривачі які реагують на елетромагнітне поле танка, і візуально відрізнити його від стандартного дуже важко. Зустрічається рідко, ймовірність спрацювання на людину дуже низька. Однак варто це враховувати і не підходити до неї надто близько зі зброєю та в повному спорядженні
Також є інші, менш розповсюджені варіанти мін ТМ, візуально вони всі дуже схожі на ТМ-62. Підривачі в них всі ті самі тож і рівень небезпеки десь приблизно той самий.
Однак це ще не найнебезпечніша міна. ПТМ-3 та ПТМ-4 мають більш чутливі і доволі непередбачувані магнітні підривачі - саме від них походять всі міфи і легенди про протипіхотні міни які спрацьовують від найменшої залізяки. Обидві - дистанційної постановки (касетні боєприпаси). Обидві є лише в орків. Взагалі обидві міни повинні реагувати виключно на техніку, однак через великий відсоток браку великі ризики спрацювання на що завгодно. В тому числі на людину зі зброєю або іншими металевими предметами.
ТОМУ ВИЯВИВШИ ТАКІ МІНИ В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА ДО НИХ НАБЛИЖАТИСЬ, ПРИ ПОТРЕБІ ЗНИЩИТИ КРАЩЕ РОЗСТРІЛЯТИ ЇХ З КУЛЕМЕТА З ВІДСТАНІ ПОНАД 50М для ПТМ-3 І МІНІМУМ 30М ДЛЯ ПТМ-4. Чим більше калібр, тим краще, оскільки треба знищити міну повністю. В ідеалі ПТМ-3 розстрілюється з кулеметів танка/БТР, однак ситуації бувають різні. Що стосується ПТМ-4, з нею трохи легше. Ідеальний калібр для її знищення - 12,7 патрон МЗД (миттєво-запальної дії), однак можна навіть трасерами з АК однак тоді виходе дуже великі витрати БК.
Є також модифікація ПТМ-4М. Візуально нічим не відрізняється від ПТМ-4 однак небезпечна ще й тим що має другий датчик цілі який реагує на перевертання або спробу якось зрушити міну з місця, тож краще за жодних обставин не намагатись переставити ту міну
* Тканина зверху ПТМ-4 слугує виключно для стабілізації в повітрі при вильоті міни з касети, при постановці міни вона має повністю злітати і валятись десь в стороні однак це не завжди так, в реальності найчастіше так як на другому фото (де міни на землі), також не виключено що просто натягнеться як на першому фото. На спрацювання міни вона ніяк не впливає
На щастя, протитанкові міни дуже помітні для піхотинця, на відміну від протипіхотних. Однак часом вони виявляються ще більш небезпечними ніж протипіхотні. Тому не варто ризикувати і наражати себе та інших на небезпеку.
Частину інформації взято з телеграм-каналу Ахтунг - міни!
