Непомітні наслідки війни

Нещодавно в усіх новосних каналах поширювалась інформація що Британці передають нам танкові боєприпаси зі збідненим ураном, та русня одразу почала нити про "брудну зброю", та наслідки радіаційного забруднення навколишнього середевоща та про потенціальні онко- захворювання в майбутньому.

Так, ця тема досить суперечлива, бо різні джерела дають різні прогнози. Я не є експертом з озброєння та медицини, але з огляду на те що уранові стержні утворюють дрібнодисперсну суміш що сгора у повітрі, а усі сучасні дослідження все частіше кажуть про шкідливі наслідки попадання дрібнодесперсних часток в організм людини, то я згоден що нічого доброго ці боєприпаси не несуть, як і будь-яка зброя.

Аде є і більша загроза ніж забрудення плодородного шару грунту збідненним ураном. І це вубухівка, снаряди, міни і патрони, незмінні супутники війни що будуть коїти свої злочини ще довгий час після її завершення. І ні, мова буде йти не про нездетоновані боєприпаси.

Що таке артелерійський снаряд? Це стальна оболонка з вибухівкою внутри. Вважається що якщо снаряд розірвався то загрози він вже не несе. А зря.

Бойовою частиною багатьох снарядів є дуже популярний, потужний і дешевий ТНТ (2-метил-1,3,5-тринітробензол), він же тринітротолуол він же тротил, він же тол, який нам подарував німецький хімік Йозеф Вільбранд (Julius Wilbrand).

Тротил дешевий, простий у виробництві, гарно зберігає свої властивості під дією зовнішнього оточення та не чутливий до вологи, а ще це дуже токсична, та стійка речовина с ГДК 1 мг/м3, який при згоранні може виділяти сполуки ONx. Які при контакті з вологою повітря створюють азотну кислоту, яка також є не дуже приємною речовиною.

Якщо братись порахувати кість вибухівки в снарядах, то у середньому виходить бизько 15%, наприклад для 152 мм (3ВОФ40) калібру при масі снаряду 46 це це 6.42 кг вибухівки, а для 155 мм (M107), при масі снаряду 40 кг, це 6.68 кг.

Дуже часто разом з ТНТ використовується гексоген у суміші, або як самостійну вибухівку у детонаторах та детонаційних шнурах. А також разом з пластіфікатором як усім відомий пластид, тобто С-4. Гексоген (1,3,5-тринітро-1,3,5-триазинан), відноситься до нітроамінів, більш потужніша вибухівка за тротил та значно токсичніша.

Токсичність

ТНТ та гексоген токсичні (висновок ATSDR USA по ТНТ клац, а ще великий звіт по гексогену тиць), токсичні та потенційно концерогени. Будь ласка розкажіть знайомим військом. Дуже часто в інтеренті можно побачити відоси як війькові відкалупують шматки тротилу з мін, виплавляють, обо посто беруть в руки. Це небезпечно, при контакті зі шкірою він може викликати роздратування.

А ще при контакті зі шкірою тротил тимчасово забарвлює її в жовте за рахунок реакції з меланіном, хоча деякі джерела пишуть що без довгострокових наслідків для здоровья. Но фото нижче ви можете бачити дівчат що під час Першої Світової війни, вручну розливали суміш тротилу по снарядам, хоча і знали про його отруйність.

Від контакту з вибухівкою, їх шкіра забарвлювалась в жовтий колір, за що їх прозвали “Канарейками”.

Значно сильніше тротил впливає на печінку, кров та селезінку. Після потрапляння до організмі він забарвлює сечу у червоний колір за рахунок продуктів розпаду. Як вже писалось раніше, гексоген ще токсичніший, були випадки госпіталізації американських солдат під час В’єтнамської війни після того як вони використовували той самій ніж для приготування їжі, яким різали пластид. Також вражає печінку та центральну нервову систему.

Забруднення природи.

ТНТ дуже добре адсорбується з землею, що ускладняю очистку грунту, але за рахунок часткової розчинності може мігрувати до підземних вод, та забарвлювати її в рожевий колір, утворюючи так звану “рожеву воду”.

Вода забруднена тротилом досить складно піддається очищенню. ґексоґен, також дуже гарно тримається у ґрунті, але завдяки дуже низький розчинності у воді, він має меншу схильність до потрапляння до ґрунтових вод, та краже подається біодеструкції.

Не лише ними єдиними

На жаль, це не все, снаряди, міни, патрони, це не лише, стальна оболонка заповнена чистим тротилом, ще різні промоутери в якості різни стабілізуючих добавок. Також це азид свинця та фурмінат ртуті у якості детонаторів.

Наприклад при детонації боєприпасів складу 61-й арсеналу (61 АРС, в/ч А0829) у 2008 році, було знищено майже 40 тисяч тон снарядів, і якщо перерахувати, на чисту вибуіхвку це лише від 2-8 тісяч тон. За деякими даннами (розгорнитиій висновок клік) було викинуто у повітря 1500 кг тільки ртуті. А в реалісті щей велика кількість важких металів до яких належить наприклад і мідь.

А скільки снарядів було використано за час війни бомжами московитами проти ЗСУ? На даний час підрахувати це майже неможливо, але часто називають цифру між 10 - 50 тисячами снарядів на добу.

Для полегшення розрахунків візьмемо якусь середню кількість у 25 тисяч снарядів на добу. Маса наряду 152 мм артилерії близько 40 кг, для 122 мм артилерії 21 кг, у середньому 30 кг, тобто середня кількість вібухівки 30 * 0.15 = 4.5 кг. Це близько 25 тис. снарядів помножена на 4.5 кг вибухівки, дає нам цифру 113 тис. кг вибухівки на добу.

За час повномасштабної війни це майже 50 тисяч тон лише вибухівки у снарядах, не враховуючи кількість вибухівки у порохових вистрілах.

Набої

Давайте про набої. Що уявляє собою стандартний боєприпас NATO 5.56х45 (М855А1)для стрілецької зброї? По перше це мідна оболонка, сталева сердцевина, верхня частина окрашена в зеленений колір. Цей набой був прийнят на озброєння армією США у 2010 та потроху почав замінювати попередню модель М855. Його позиціюють як “зелений” набой за рахунок позбавлення від свинцевої сердцевини.

Бруднодупі, вокористовують ще радянські зразки набоїв, в яких є і свинець і фурмінат ртуті (бо дуже дешево, а вони армія бомжів), який західних набоях використовувати заборонено. На жаль в ЗСУ також переважно використовують або радянські або віджаті русняві (я не зміг знайти джерел які би підтвердили що ми отримали західні патрони для АК, в яких ртуть відсутня).

Перш ніж продовжити необхідно порахувати скільки куль витрачається на ураження одного супротивника. Статистика Другої Світової каже що це десь 100 000 куль, за рахунок загороджувального вогню кулеметів. Во В’єтнамі у американців вийшло близько 30 000 куль. В Афганістані близько 250 000 куль (сам в шоці).

За час повномасштабної війни уражено близько 190 тис московітів (знаю що більша частина від артилерії, але солдати всеодно стріляють з рушниць). Тож, що це нам дає? А дає, 190 тис хороших москалів на 10 тис патронів це аж 1.9 млрд набоїв. До чого це? В капсулі кожного такого набоя міститься аж 5 мг ртуті (дякуємо совкові ГОСТ 24579-81) яка відсутня в натівскьких (таке знайшов тиць).

А це близько 9.5 тон ртуті та 5 700 т свинцю (3 грами свинцю на набой), лише з нашої сторони. Лінія фронту приблизно 3 тис км, стрілецьки вогонь видеться найчастіше не далі ніж 1000 м. Це нам дає, при вистоі стовпу вовітря в 5 км: 3000 км * 1 км * 5 км * 1000 = 30 * 10^9 м3 повітря, що дасть концентрацію ртуті 0.28 мг/м3, тобто 930 разів більше ніж середньодобова гранична допустима концентрація (ГДК 0.0003 мг/м3 ось наказ).

А повітря рознесе цю отруту по всій нашій землі. І я нагадую, це лише від гвинтівок лише з нашої сторони. Забруднення грунту свинцем я навіть боюсь підраховувати, але також буде перевищувати в тисячі разів.

Що ще..

Можно також згадати про вибух складу зі старим ракетним паливом на Павлоградському заводі, по якому брудно-дупі били ненавистно, бо знали що 1.8 тис. тон застарілого твердого ракетного палива від МБР ми використати ніяк не можемо, а ось створити нам екологічну катастрофу вони змогли.

Найчастіше в таких паливах використовуються суміші перхлоратів амонію, неприємною частиною яких є утворення азотної кислоти під час сгорання.

Небезпека звідкіля не очікували.

Згідно звіту Київської Школи Економіки (ось), в Україні було пошкоджено або зруйновано 131.4 тис приватних будинків.

Найчастіше для захисту від непогоди в пост-радянських країнах, а тако і в Україні дахи приватних будинків стелили дешевим та доступним шифером. Його рецепт дуже простий, змішуємо разом портландцемент + вода + азбест, отримаємо на виході лист шиферу.

Азбест, якого у складі близько 17%, це яд, концероген, та нам не друг, почитайте на вікіпедії, там є посилання на гарні статті (ось). Якщо ви як і я у дитинстві били шифер, то вітаю. Шифер нельзя бити, сверлити (потрібні спеціальні цвяхі або поливати подою місце сверління) і викидати на смітник.

Давайте порахуємо кількість шиферу. Площа приватних будинків, коливається в середьному від 70 до 120 м2, я прийму що кожний будинок має площу 100 м, бо мені так хочется і зручно. Площа крики с урахуванням горища будет 104 м2.

Помножимо на кількість домів 131 400 × 104 = 13 665 600 м2 шиферу.

Загальна масса, при товщині 5.8 мм (23 кг/м2)складає 13 665 600 × 23 = 314 тис тон шиферу, з’яких 53 тис тон це азбест.

Частина цих домів вже повністю знищена, іншу частину можно полагодити, та якусь знесуть що збудувати нове. 300 тис тон шиферу в вигляді пилу, почало свій шлях по нашій землі, забруднюючи грунт та повітря.

Коли пошкоджені дома будут зносити, працівники, які не зважають уваги не небезпеки від матеріалу яки знайом їм з дитинства, будуть скидати його з дахів на землю, чавити колесами, завантажувати трактором у вантажівки, підіймаючи велики стовпи асбестового пилу, та вивозити це на загальний смітник.

Але всеж є проміні надії, декілька разів попадались мені інтерв’ю з представниками деяких компаній шо усвідомлюють цю загрозу та відповідально відносяться до демонтажу старих будинків, вручну, обережно, знімаючи шифер, поливаючи його водою.

Якщо у вашій спільноті, будут виконувати демонтаж, будь ласка, заради вашої безпеки та безпеки ваших рідних та друзів, поцікавтесь як це відбувається.

Без висновків

Те що коїться на нашій землі - величезна техногенна катастрофа, яка залишить свій слід у воді яку ми п’ємо, овочах що ми їмо, землі на якій граються наші діти на дуже довигий час.

До чого вся ця тирада... Війна це огидна річ, яка несе за собою безліч забраних людських життів не лише під час боєвих дії, але й завдяки тупим, жалюгідним московитам забираме життя та здоровья нас і наших рідних ще дуже і дуже довго після нашої перемоги.

А що потім?