Міністерство оборони України опинилося у центрі скандалу через спроби впливати на незалежність державних агенцій, що займаються закупівлями для армії.
Анастасія Шуба, заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони, у своєму інтерв'ю розповіла про ризики, які викликали зміни до статутів Державного оператора тилу (ДОТ) та Агентства оборонних закупівель (АОЗ).
Основною проблемою, за словами Шуби, стало те, що нові положення дозволяють Міноборони звільняти директорів цих установ, посилаючись на розмите формулювання «загроза національній безпеці». Раніше такі рішення ухвалювалися наглядовими радами з міжнародними експертами, що гарантувало прозорість. Тепер ця норма створює загрозу ручного управління.
«Така нечіткість у формулюваннях дозволяє звільнити керівників у будь-який момент», — підкреслила Шуба.
Процес внесення змін до статутів відбувався поспіхом і без обговорення. Лише завдяки громадському розголосу вдалося добитися перегляду ситуації. Однак загроза централізації зберігається, а незалежність агентств залишається під питанням.
Ще одним тривожним питанням стала ідея об’єднання ДОТ та АОЗ, яка викликала значний опір експертів і громадськості через ризики для забезпечення армії.
«Об'єднання цих агентств під час бойових дій може призвести до провалу в операційній роботі», — наголосила Шуба. Лише після втручання Громадської антикорупційної ради та переговорів із міністром вдалося досягти домовленості, що це питання не обговорюватиметься до завершення воєнного стану.
Крім того, рекомендації НАТО, підписані Єнсом Столтенбергом, прямо вказують, що такі зміни можливі лише після закінчення війни. Однак навіть тимчасова відмова від об’єднання не гарантує захисту від централізації. Шуба наголошує, що лише міжнародні представники у складі наглядових рад можуть забезпечити прозорість закупівель.
Ще одним сигналом про проблеми стало те, що наприкінці року в бюджеті залишилися 23 млрд грн, виділені на закупівлю боєприпасів та озброєння. Частину цих коштів передали Державній прикордонній службі, що ставить під питання незалежність АОЗ.
«Це свідчить про системні проблеми у сфері контрактів. В АОЗ відсутні фахівці для контролю строків постачання, якості продукції чи виконання угод», — зазначила Шуба. В результаті країна має дефіцит важливого забезпечення, тоді як кошти залишаються невикористаними.
На думку Шуби, потрібна масштабна реформа системи закупівель. Йдеться про створення незалежного органу державного гарантування якості, концепцію якого вже розроблено спільно з міжнародними експертами. Однак Міноборони поки що відмовляється від її впровадження, зберігаючи стару модель управління.
«Система не може працювати в ручному режимі, — каже Шуба. — Потрібні чіткі процедури управління контрактами, підвищення кваліфікації кадрів та забезпечення незалежності агентств».
На її думку, сьогодні Міноборони зосереджується на створенні нових структур, замість вирішення реальних проблем.
"Скандали із зривами поставок боєприпасів лише підтверджують неспроможність старої моделі управління відповідати викликам війни. «Військові залишаються без забезпечення, а кошти лежать мертвим вантажем через хаос у системі», — підсумовує Шуба.
Шлях до змін лежить через посилення громадського контролю та дотримання міжнародних стандартів. Залучення незалежних експертів і партнерів є ключовим для відновлення довіри всередині країни та з боку союзників.
«Без реформ ми ризикуємо втратити підтримку міжнародної спільноти та залишити армію без необхідного забезпечення», — підкреслює вона.
