Оригінал інтервʼю опубліковано на Highload.
Щороку з’являються десятки нових технологій, кожна з яких обіцяє змінити світ. Але на які варто звернути увагу сьогодні, щоб не втратити можливості завтра?
Про це розповідає Нік Смогоржевський, Chief Investment Officer у Solus Group. У цьому інтерв’ю Нік не лише аналізує тренди, а й пояснює їх через реальні use-кейси – від AI-автоматизації бізнесу до нової хвилі Web3-застосунків.
Як змінюється технологічний ландшафт? Які інновації мають найбільший потенціал? І чи готовий бізнес до цих змін? Відповіді – далі в розмові.
– Як ви оцінюєте тенденцію переходу Web3-технологій у реальне життя? Чи є це явище довгостроковим, і які його основні рушійні сили?
Нік: Оцінюючи перехід Web3-технологій у реальне життя, можна виділити декілька основних пунктів.
Web3 вже інтегрується в життя людей через використання криптовалют, як інвестиційного інструменту, а також використання їх для оплати послуг через криптокартки.
Не менш важливим, на мою думку, є сектор DePIN, який виступає HaaS layer-oм для Web3-економіки.
Чому Hardware as a Service? Бо DePIN – це про децентралізовані інфраструктурні нетворки. А якщо ще простіше, то DePIN дає можливість використання обислювальних потужностей, сховищ даних або широти з'єднання звичайним користувачам дешевше та безпечніше за централізовані Web2 аналоги.
Сам DePIN поділяється на 4 категорії: Storage Networks, Computing Networks, Wireless Networks і Sensor Networks.
Разом із цим можна зазначити, що поверх цього леєру можна будувати вже багато чого. З цікавих напрямків я би виділив:
Напрямок, який я би хотів виділити окремо, це RWA та Токенізація.
Токенізація дає можливість з одного боку спростити залучення інвестиції в проєкти реального світу – від нерухомості до токенізованої інтелектуальної власності в будь-якому представленні (музика, серіали, ігри тощо). З іншого боку, вона дає можливість retail-користувачам диверсифікувати ризики, а також менеджити свої інвестиції в простішому форматі.
Якщо узагальнювати: саме DePIN є таким HaaS-леєром в комбінації з класичним інфраструктурним, де всі 4 напрямки взаємопов'язані.
Так, Computing у DePIN пояснити просто: вам треба обчислювальні потужності для будь-якої задачі, та ви можете використовувати для цього спеціалізовані проєкти. Після того, як у проєкті/компанії відбулися певні обчислювальні процеси, треба результати десь зберігати – тут у нас з'являється Storage. Для того, щоб із цими даними швидко взаємодіяти не тільки нам, але й тим, у кого є доступи, в мережі нам треба, щоб були Wireless Networks, які покращували б connectivity. І повертаючись до самого початку – дані для дослідження або тренування ШІ-моделей треба десь взяти, і тут стає в нагоді Sensor Networks.
Що важливо, кожна деталь леєру on-top – AI, Social R&D, токенізація, RWA, Decentralized Science – також поєднана з іншою. Дуже часто на ці різні напрямки дивляться окремо. Але насправді все це дуже чітко збирається в одну спільну картинку, бо в даному випадку у Web3, як в індустрії, немає технології/проєкту, який функціонує сам по собі, без взаємодії з іншими проєктами, бо партнерства важливі в багатьох напрямках.
Як технології взаємодіють? Розгляд на практичному кейсі
У категорії Social R&D я би виділив програми лояльності. І вже тут з'являється перший перетин, бо для простішого управління такими програмами ми токенізуємо бали/поінти цих прогам.
Уже є декілька проєктів, які активно працюють над розробкою таких програм. Наприклад NewLo націлені на роботу з програмами лояльності в Японії й активно працюють із державними органами.
Поверх цього можна також додати AI, який буде надавати вам інсайти на основі даних, які безпосередньо можуть покращувати вашу програму лояльності чи пропонувати вигідніші пропозиції користувачам або покупцям, враховуючи їх смаки та вподобання.
Ба більше, програма лояльності також є частиною наукових досліджень (R&D) для тих, хто працює в економіці, соціології і не тільки. Тут і зʼявляється DeSci. Отже, навіть, здавалося б абсолютно різні напрямки можуть бути поєднані між собою
Якщо зайти з точки зору AI, можна сказати, що, по-перше, AI використовує інфраструктуру DePIN (а саме сенсорні мережі) для того, щоб отримувати більше даних з реального світу. Якщо такі мережі гейміфікувати, тобто використати соціальний аспект, то юзери будуть зацікавлені в тому, щоб приносити ці дані. Бо один із основних аспектів Web3 – це інсентивізація юзерів за їх взаємодію з твоїм продуктом, без зайвих посередників. У тебе немає третьої сторони в будь-чому.
Як Web3 прибирає посередників?
У “традиційному” світі це відбувається так існує певна компанія, яка збирає дані, потім є компанія, яка ці дані сортує, аналізує, створює датасети, які організовує необхідним чином третя компанія. І тільки після цього ці дані вже віддаються компанії, якій вони необхідні.
У випадку з Web3 можна створити прямий доступ для того, щоб дані йшли від користувача напряму ШІ-компанії, або будь-яка інша компанія могла давати запит юзеру з приводу отримання даних. Тобто зникає поняття "Якщо щось надто дешево, товаром є ви", і з'являється ідея про те, що в кожного юзера є дата, необхідна компаніям, а отже, вони можуть її надавати без залучення третіх сторін.
Уявімо…
…є спортзал, який зацікавлений в тому, яку музику cлухають постійні клієнти залу - бо є інтерес в тому, щоб покращити customer service.
Вони можуть напряму через певний додаток надати запит своїм гостям, і вони не будуть відповідати текстом. Натомість користувачі поділяться своєю інформацією зі стримінгового сервісу – наприклад, Spotify –, яку можна доволі просто вигрузити, і передадуть ці дані спортзалу. Спортзал у свою чергу може проаналізувати ці дані за допомогою AI та, відповідно до результатів, ставити музику, яка подобається клієнтам більше. І за це може винагородити користувачів у токенізованих балах своєї програми лояльності, у дисконтах на послуги тощо.
Глобально, токенізація може бути також будь у чому. Її сенс у тому, щоб зменшувати прірву між юзерами та бізнесами, а також відкривати можливості взаємодії з напрямками, що зазвичай недоступні рітейлу/середньому класу.
Ще одна проблема, яку вирішує токенізація – це спрощення залучення інвестицій, зокрема, на маленькі проєкти.
Як Web3 допомагає креативним індустріям
Припустимо, я – creator, який пише музику або створює комікси. У таких спеціалістів дуже часто виникають проблеми з фінансуванням. У такому випадку можна залучити гроші, токенізувавши свою творчість або розбивши її на велику кількість частинок. Або, альтернативно, виплачуючи роялті фантам, надаючи можливість юзерам придбати певну частку творчої одиниці та стати її shareholder. Тут також є пряма взаємодія з користувачами, що відсилає нас до принципів Social R&D і її великої, на мою думку, частини – програми лояльності, або ж простіше – монетизації власної творчості в даному кейсі.
Щодо довгостроковості такої тендеції: мушу зазначити, що на всю цю екосистему варто дивитись з точки зору трансформаційних процесів у розвитку бізнес-моделей та стратегій компаній. Наразі готелі та великі забудовники задумуються з приводу токенізації, мережі HoReCa-закладів розмірковують над створенням токенізованих програм лояльності, а Web2-бізнеси і не тільки вже почали використовувати Storage-, Computing- і Wireless-сервіси у своїй діяльності, хоча поки лише частково.
Це не зміна пріоритетів – це логічний розвиток і впровадження технологій із Web3-індустрії в трансформацію всіх процесів, що є в нашому житті.
Тож, виділяючи два ключові напрями глобального розвитку, я би назвав саме AI та Web3.
– Останнім часом популярними стають криптовалютні картки. Такою послугою вже оперують принаймні Trustee, Revolut і WhiteBIT. З огляду на таку тенденцію, чи можна вважати криптовалютні картки ефективним інструментом для масового впровадження криптовалют?
Нік: Щодо криптокарток – це зручний інструмент в межах криптоекосистеми, але вони не є першопричиною онбордингу юзерів.
Криптокартки відповідають на друге питання – про те, що робити з криптою у випадку, коли треба використати її для оплати послуг та речей. Основні потреби, які закривають такі картки – це прямий onramp/offramp крипти – швидко, зручно і в потрібний вам час. А також, звісно, забезпечують простоту використання.
Щодо масового встановлення інфраструктури для retail-платежів саме в криптовалюті – я вважаю це неефективним для “адопшену” як зі сторони користувача, так і зі сторони бізнесу, адже йому треба виставляти ціни на продукцію з урахуванням високої волатильності.
Або, якщо взяти до уваги стейбли, то хоча вже маємо декілька гривневих стейблкоїнів, вони ще не набули масового розповсюдження. А користувачі хочуть чітко знати ціну, яку вони платять в державній валюті або хоча б $USDT, а не в $BTC чи $ETH. Саме тому ми бачимо долари та гривні на інтерфейсах таких карток, а не $BTC та $ETH на першому плані.
Тому на мою думку – важливість зручності користувача і бізнесу стоять на першому місці, а отже FinTech x Web3 інфраструктура у вигляді криптокарток наразі є найбільш зручним варіантом, який точно підтримує mass-adoption, проте не є його ключовим чинником.
– Як Web3 і децентралізація змінюють підхід до наукових досліджень та розвитку?
Нік: Прекрасне питання, враховуючи, що я нещодавно висвітлював це на одному з моїх виступів.
DeSci (або Decentralized Science) як напрямок вирішує зразу декілька проблем, присутніх в науці.
Перша – це фінансування наукових ідей, адже часто залучення фінансування на стадії ресерчу є доволі складним. Такі проєкти, як pump.science, сильно розширюють базу користувачів, які можуть підтримати наукові проєкти, маючи зацікавлення зі свого боку.
Цей же pump.science дозволяє запустити мем-токен, який репрезентує певну хімічну сполуку, яку можуть використовувати для того, щоб спростити вплив якоїсь хвороби на людину, або для її дослідження. І зрозуміло, що будь-яка людина може зробити такий мем-токен з такою сполукою. Але в чому тут основна фішка?
Якщо ваш токен досягне $10 тисяч у ринковій капіталізації, тільки в такому випадку його передадуть далі на перший етап використання цієї сполуки для дослідження. І далі це буде відбуватися по етапах – зʼявляться перші позитивні дані про першу ітерацію, готовність людей інвестувати більше, зростання капіталізації, спекуляція тощо. Отже, зʼявляється мемтокен, але з конкретною корисністю. Людина, яка вигадала цю сполуку, може її патентувати та мати цей патент у токенізованому вигляді, а всі, хто долучилися до інвестицій, можуть стати його частковими власниками.
Разом із цим, DeSci – це зручна галузь для науковців та дослідників, де вони можуть вільно обмінюватися знаннями, обʼєднуватися, співпрацювати над дослідженнями та мати можливість покращити дистрибуцію своїх результатів.
На мою думку, це цікавий спосіб повернути науковців у сферу досліджень, яка зазвичай страждає від недостатку фінансування, а науковці – від необхідності працювати над напрямками, які їм насправді можуть бути не дуже цікавими.
Імпакт, якщо коротко – дуже значний, бо як сказано вище, це вирішує велику кількість проблем, що присутні в науковій сфері.
Висновок: чому Web3 стає більш зрілою індустрією
Нік: Загалом, можна зазначити, що Web3-інфраструктура стає більш зрілою, і через це зʼявляється більше напрямків, у яких різні проєкти зі, здавалося б, різних галузей можуть взаємодіяти разом.
Чому це класно? Бо все це нарешті має чіткий і явний вплив на те, що відбувається в реальному світі та на його проблеми реального світу – і не тільки фінансові. Ба більше, безпосередньо всі вищевказані напрямки є взаємопов'язаними, взаємооб'єднаними. І це – доказ, що Web3 як індустрія вже на порозі своєї готовності до mass adoption.
Усі показники – кількість проєктів, їхня комплементарність між собою – доводять: Web3 як індустрія може приймати до себе великий обсяг користувачів.
Звісно, досі є питання зі scalability, compatibility, зручним UX/UI і так далі. Та над усіма цими питаннями працюють.
Web3 як індустрія є трансформаційною до сучасного стану речей. І, відповідно, проєкти, які тут будуються, є форматами трансформації класичних бізнес-моделей.
