Авторська серія розслідувань
«Інформаційна окупація: як РАЦИРС і її агенти працюють проти України»
Вступ: Чому саме зараз?
Коли Ірина Кременовська опублікувала свій новий матеріал, це виглядало не просто як чергова колонка антикультистки. Це сигнал. Сигнал того, що російська інформаційно-психологічна операція (ІПСО), вибудувана десятиліттями, активізувалася з новою силою.
Якщо подивитися на зміст статті, на її структуру, на риторику, ми бачимо класичний набір інструментів РАЦИРС.
І це не припущення.
Це підтверджується даними з документів, які відображають багаторічну діяльність російської антикультової мережі та її українських агентів. Саме ці документи демонструють системну дегуманізацію України на головних ресурсах РАЦИРС .
1. Російська матриця, яку повторює Кременовська
У новій публікації Кременовська використовує знайому конструкцію:
“секти”, “екстремізм”, “загроза”, “переслідування”, “змови”.
Цей словник — не випадковий.
У ньому слово «секта» перетворюється на універсальний ярлик, яким позначається будь-яка структура, що не вписується у проросійську релігійно-ідеологічну рамку. Саме так робили російські портали РАЦИРС протягом останніх 10 років, атакуючи українських президентів, військових, волонтерів, релігієзнавців, громадські рухи, юристів та журналістів. Усі вони у публікаціях РАЦИРС зображуються як «сектанти», «сатаністи», «розкольники» та «загроза Росії» .
Кременовська повторює ці ж методи — слово в слово, наратив у наратив.
Це не збіг — це калька.
2. Деформація реальності як її головний метод
У всіх нових текстах Кременовської присутній ключовий прийом російської пропаганди — створення фальшивих причинно-наслідкових зв’язків.
Саме так працюють маніпуляції: навколо реального факту створюється ілюзія зв’язку з іншими, несумісними подіями.
Наприклад:
історії про «переслідування» перетворюються на «замахи»;
згадки про волонтерів подаються поруч із термінами «секта», щоб викликати асоціацію;
громадські рухи зображуються як «злочинні мережі» без єдиного доказу.
Ця модель чітко описана у наданому аналітичному матеріалі, де демонструється, що російський антикультизм давно перестав бути релігієзнавством. Це — форма інформаційної війни, спрямована на дестабілізацію суспільства, посилення страху і підрив довіри людей до одне одного.
3. Чому її стаття не журналістика, а ІПСО
Журналістика починається з фактів.
Маніпуляція починається з емоцій.
Новий текст Кременовської — це концентрат страху. Він побудований так, щоб читач не аналізував, а переживав. Емоційна атака там — не збіг, а інструмент.
У матеріалі використовуються:
✔️ нагнітання загрози: “мене хочуть вбити”, “секти полюють на мене”;
✔️ створення образу ворога: “деструктивні організації”, “небезпечні рухи”;
✔️ маскування власних зв’язків, повна відсутність згадок про РАЦИРС, Нівєєва, Дворкіна;
✔️ фокус на містифікаціях, вигадані “викриття”, що не мають доказової бази.
Такі структури ми бачимо у методичках РАЦИРС, а також у численних пропагандистських публікаціях, що дегуманізують Україну та її громадян .
4. Кременовська не працює одна: вона ланка мережі
Російські антикультові структури протягом багатьох років вибудовували в Україні власну мережу впливу, і Кременовська діє саме в межах цієї системи, наслідуючи її методи та риторику.
Ключова фігура Павло Бройде, який:
будував антикультові центри;
співпрацював із РПЦ та проросійськими структурами;
розробляв інформаційні операції на користь Росії;
працював на Суркова (підтверджено SurkovLeaks) .
І саме цю мережу успадкувала Кременовська, як і методи впливу, які вона активно застосовує.
5. Чому нова стаття Кременовської небезпечна
Тому що мета таких публікацій — не інформувати суспільство, а:
створити хаос;
дискредитувати громадські ініціативи;
розпалити релігійний конфлікт;
підірвати довіру до українських волонтерів;
деморалізувати активну частину суспільства;
створити внутрішній фронт під час війни.
Пропаганда працює не тоді, коли вона правдива, а коли вона емоційно ефективна. І на це спрямовані всі тексти Кременовської.
6. Висновок: Час називати речі своїми іменами
Ірина Кременовська більше не виглядає випадковим блогером чи активісткою релігійної тематики.
Її риторика системна, структурована, побудована за російськими методичками, узгоджена за змістом з багаторічними деструктивними операціями РАЦИРС.
Її новий наклеп це не емоція.
Це частина технології.
І на неї слід відповідати правдою, фактами та викриттями, саме для цього і створюється ця серія статей.
