Справжні вбивці людства. Хто вони? Як негативні новини впливають на здоров’я.
Стаття повністю за покликанням https://actfiles-ukraine.org/spravzhni-vbyvtsi-liudstva-khto-vony-yak-nehatyvni-novyny-vplyvaiut-na-zdorovia/
Звернімося ще до одного дослідження: «Роль ЗМІ в трансляції гострого стресу після вибухів на Бостонському марафоні» Е. Е. Холман, Д. Р. Гарфін і Р. К. Сільвер. У даному дослідженні вивчали, чи пов’язане повторне висвітлення вибухів на Бостонському марафоні в засобах масової інформації з гострим стресом. А також проводили порівняльний аналіз впливу безпосереднього переживання терористичної атаки на людей, які були присутні на місці вибуху або поблизу нього, та впливу засобів масової інформації, які висвітлювали цю подію на телебаченні, радіо, у пресі, Інтернеті та соціальних мережах. Дослідники провели інтернет-опитування 4 675 дорослих з Бостона і Нью-Йорка через 2–4 тижні після вибухів. Виявилося, що повторне висвітлення подій теракту на Бостонському марафоні в ЗМІ спричинило сильніший гострий стрес у тих, хто дивився і читав цю інформацію, ніж у тих, хто безпосередньо перебував на місці вибухів.
Загальна кількість симптомів гострого стресу залежно від кількості годин на день, присвячених перегляду медійного висвітлення вибухів на Бостонському марафоні упродовж тижня після події
До того ж, стало очевидним, що висвітлення подібних подій у ЗМІ може швидко поширити гострий стрес серед великої кількості людей. Ціла низка досліджень підтверджує, що вплив фільму, який травмує, може активувати в мозку схеми страху і викликати спогади — два ключові процеси, пов’язані з розвитком посттравматичного стресового розладу (ПТСР)
Так само повторне висвітлення травмуючих історій у ЗМІ може продовжити гострі переживання, постійно нагадуючи людям про інформацію, пов’язану з травмою, і сприяючи румінативному мисленню, тобто безперервному прокручуванню в голові одних і тих самих тривожних або депресивних думок і спогадів. Ці думки самі по собі здатні викликати стрес, навіть якщо об’єктивно нічого тривожного не відбувається. Така «розумова жуйка» погіршує психічний стан людини і впливає на її фізичне здоров’я
На відміну від прямого впливу колективної травми, який може закінчитися після гострої фази події, вплив ЗМІ зберігає гострий стрес-фактор живим й активним у свідомості людини. Оскільки румінація і травмуючі образи утримують свідомість зосередженою на негативній події, вплив ЗМІ може закріпити активацію схеми страху в мозку, особливо в ранні періоди після події, що сприяє розвитку гострих реакцій на стрес і посттравматичного стресового розладу. Постійне когнітивне опрацювання (прокручування в думках) страху і занепокоєння суттєво впливає на серцево-судинну, ендокринну та імунну системи, що може сприяти розвитку відповідних захворювань, таких як гострий інфаркт міокарда, раптова зупинка серця, ішемічна хвороба, серцева недостатність, порушення ритму серця. Хронічний стрес збільшує в 4 рази ризик інсульту, розвитку цукрового діабету та онкології, а також багаторазово підвищує ризик розвитку депресій і вчинення суїциду. Саме ці показники неухильно зростають протягом останніх 30 років
По суті, тривалий, повторюваний вплив ЗМІ може перетворити гострий стрес на хронічний із важкими фізіологічними наслідками. Проспективні дані, зібрані після терактів 11 вересня, показали, що перегляд телепередач, пов’язаних із подіями 11 вересня, протягом тижня після терактів сприяв посиленню симптомів посттравматичного стресу впродовж наступних трьох років [12]. Ці результати показують, що широке і неодноразове висвітлення негативних подій у ЗМІ може бути найважливішим механізмом, за допомогою якого ці негативні наслідки починають охоплювати інші верстви населення крім тих, що безпосередньо постраждали.
Дослідження завершується закликом до відповідальності та розсудливості:
«Найголовніше, засоби масової інформації повинні визнати, що постійна демонстрація жахливих зображень, які викликають тривогу, не відповідає інтересам суспільства. Багаторазовий показ таких зображень сприяє збереженню потенційно травматичного досвіду і страждань, що пов’язані з травмуючою подією. Для того щоб обмежити потенційну шкоду, глядачі мають бути попереджені перед показом цих зображень. Хоча ми не перші, хто пропонує ЗМІ використовувати попередження щодо графічного контенту, ми наводимо докази того, що вплив ЗМІ може бути тісніше пов’язаний із гострим стресом, ніж прямий вплив колективної події, тим самим демонструючи важливість цієї рекомендації. Оскільки доступ до великої кількості джерел ЗМІ стає простішим і швидшим, ніж будь-коли, фахівці охорони здоров’я, політики і самі джерела ЗМІ повинні враховувати можливість того, що широкий повторюваний вплив загрозливого або засмучуючого контенту може мати далекосяжні наслідки».
Звернімося до результатів ще одного дослідження: «Тероризм, гострий стрес і серцево-судинні захворювання. Трирічне національне дослідження після терактів 11 вересня» Е. Е. Холман, Р. К. Сільвер, Майкл Пулен:
«Ми провели лонгітюдне дослідження психічного і фізичного здоров’я після терактів 11 вересня з використанням національної ймовірнісної вибірки населення США у співпраці з Knowledge Networks, Inc (KN), компанією, що займається дослідженням через інтернет. Дослідження показало, що гостра стресова реакція на теракти 11 вересня призвела до збільшення кількості серцево-судинних захворювань на 53 % протягом 3 наступних років, навіть після поправки на стан серцево-судинного і психічного здоров’я до 11 вересня. Висновок: сильний гострий стрес збільшує ризик серцево-судинних випадків (інфарктів та інсультів) серед людей, які постійно відчувають занепокоєння з приводу тероризму. Хронічні нагадування про загрозу (наприклад, попередження про тероризм, занепокоєння або і те й інше) можуть подовжувати фізіологічне збудження у деяких людей, що робить їх вразливими до серцево-судинних захворювань».
Схоже, що новини — це набагато більше, ніж невинний перелік того, що сталося, і фактів, знайдених журналістами. Вдумайтеся:
Інформація лише про один терористичний акт збільшує ризик серцево-судинних ускладнень на 53 % протягом трьох років! А скільки такої інформації транслюється щодня через ЗМІ. Чи впевнені ми, що вся вона правдива?
Далі буде…
