"Справжній чоловік" - це серіал, який здебільшого розповідає про члени. Здебільшого метафоричні, але час від часу з'являються й справжні, які створюють проблеми то тут, то там.
Найбільшим метафоричним членом у цій шестисерійній адаптації сатиричного роману Тома Вулфа, знятій Девідом Келлі на Netflix, є Чарлі Крокер, якого ідеально зіграв Джефф Деніелс (якого я щиро вважаю дуже недооціненим актором). Він - старий добрий хлопець, який народився і виріс в Атланті, став магнатом у сфері нерухомості, який протягом багатьох років своєї кар'єри насолоджувався розмахуванням своїм прутнем по всьому штату. Однак невдовзі після свого розкішного 60-річчя його викликають до банку на зустріч, яка, як він думав, буде простою зустріччю з питань рефінансування, але виявилося, що вони вимагають повернути майже 1 мільярд доларів кредитів, які вони йому надали. Чому? Банк вважає, що занадто багато коштів було витрачено на приватні літаки, пишні вечірки і, перш за все, на приватну плантацію перепелів для полювання, а на реальний бізнес - недостатньо. Крокер технічно банкрут. Вечірка, як і полювання на перепелів, закінчилася.
На фоні основного сюжету розвивається декілька абсолютно безглуздих та слабких сюжетних ліній, які покликані або недолуго розсмішити, або викликати співчуття хоч до когось у цій картині. Та загалом вони не дуже то й мають сенс.
У рисах Чарлі Крокера легко зчитається Дональд Трамп, а усі інші персонажі, так чи інакше також намагаються пропихнути у картину політичну агітацію, яка напередодні виборів у США, буде з'являтися все частіше.
"Справжній чоловік" - це спроба Netflix захопити аудиторію, що відійшла від "Спадкоємців", але серіалу бракує гостроти, таланту та сильних акторів навколо Деніелса. Усе виглядає більше як дешевий агітаційний атракціон, аніж реально гарна історія з захоплюючим сюжетом. Давай Нетфлікс продовжуй, можливо наступного разу вийде краще.
