Буває, передивляєшся улюблений фільм дитинства, і думаєш: «Що за фігня? Раніше і спецефекти були реалістичніші, і актори емоційніші, і сюжет цікавіший. Але це ж той самий фільм?». Тому мені було трохи страшно передивлятися свій улюблений сольник. А що якщо він мені сподобався лише тому, що я не бачила нормального стендапу? А що як я розчаруюся? Я ж уже не лох какойта більше розбираюся, я ж уже передивилася багато стендапу від всесвітньо відомих коміків. І знаєте що? Мені сподобалося навіть більше! Тож, якщо ви розраховували почитати критику, мушу вас розчарувати: єдине, що мені не подобається в сольнику «Такі новини», це те, що він досі не має мільйона переглядів.
Згідно з описом сольний стендап Сергія Ліпка «Такі новини» – це, по суті, відображення актуальних подій, які сталися на момент виходу сольника (5 лютого 2021 року). На обкладинці пан Сергій тримає газету «World news» і ми можемо бачити, що основними світовими новинами того часу були вакцина від коронавірусу та побиття Єгора Шатайла представниками «Традиції і порядку».
На початку Сергій, як справжній професіонал, розповідає що зараз буде відбуватися і руйнує стіну між коміком і глядачами. Цей вступ допомагає глядачам розслабитися і сприймати людину на сцені не як зірку, а як хорошого знайомого, що розповідає веселі історії зі свого життя.
Перша новина з життя Сергія: купив кавоварку. Далі ми розуміємо, що кавоварка, це не просто техніка, це намагання подолати травму бідності і навчитися купувати щось для себе, кавоварка – це символ нового життя, життя в Києві, де твій час не обмежується останньою маршруткою в Білогородку.
В тусовці коміків фраза «випадок в маршрутці» це синонімом «кавеенщини», це щось неоригінальне, застаріле і смішне хіба що дідові після стопки самогону. Але Сергій зміг перетворити «випадок в маршрутці» в театр одного актора, де ти відчуваєш і злість водія, і осудливі погляди інших пасажирів, і ніяковість головного героя.
В концерті підіймається ще багато тем, які плавно перетікають одна в іншу: дорослішання, політика, мовне питання та інші. Тут Сергій вперше уявляє, як щось розповідає своїм внукам. Цей прийом стане наскрізним і буде використовуватися в наступних сольниках зі зміною теми розповідей. Я можу багато писати про кожен жарт, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Основною рисою стендапу Ліпка є так звана «жиза». Всі жарти засновані на реальних подіях і спостереженнях з мінімумом абсурду. І якщо в інших стендапах «жиза» це «зі мною теж таке було», то в стендапі Сергія «жиза» це «я теж так само почуваюся». Він не просто переказує смішну ситуацію, а передає емоції і відчуття, які не кожен може виразити словами. Особливо мені відгукнувся жарт: «Я можу дозволити собі викликати таксі, щоб кудись поїхати, але не можу собі дозволити не ненавидіти себе за це».
Загалом стендап Сергія дуже добрий, позитивний, зрозумілий і, можливо, десь по-дитячому наївний. Він не намагається повчати глядача, не нав’язує свою думку, не використовує купи відсилок, щоб здаватися розумнішим. Він просто вміє знаходити щось кумедне і веселе в буденних, часто неприємних, ситуаціях, а якщо з проблеми можна посміятися, то не така вона вже і проблема.
І взагалі, хіба може бути поганий стендап в людини, в якої слово паразит це «неймовірно». До речі, в цьому сольнику Сергій використав його лише раз (таймкод 28:58).
Авторка: Nataliia Chyhryn
