Проживши на початку війни півтора місяці у харківському метро, і перебравшись через неможливість життя під постійними обстрілами до Сум, я почав відчувати жорстку потребу якось допомогти нашим захисникам. Грошей через війну було мало, тому з донатами було складно. Вирішив спробувати себе у виробництві окопних, чи як їх ще називають бліндажних свічок. Досвід виготовлення звичайних свічок у мене вже на той момент був великий (люблю працювати з воском), тому подумав, що і з окопними також справлюсь.
Що таке окопна свічка та для чого вона потрібна. Існують, звісно, і промислові свічки, які виробляють для туристів та військових на спеціальних фабриках, і коштують вони, м’яко кажучи, не дешево, а в умовах війни краще берегти кожну копійку, щоб вкласти її в нашу спільну мрію – перемогу над ворогом, тому говоритиму виключно про саморобні свічки. Хто б міг подумати, що сміття з мирного часу стане справжнім спасінням для десятків тисяч військовослужбовців. Маючи бляшанку від консервів, гофрокартон та недопалки від звичних нам свічок ми можемо створювати справжнє диво, завдяки якому воїн зігріє руки та приготує їжу. Зима була лагідною, але все ж людина не звикла жити на вулиці, в окопі чи бліндажі, тому тепло все одно вкрай необхідне для збереження здоров’я та життя.
Назбиравши трохи бляшанок я спробував зробити декілька окопних свічок, та з легкістю впорався із цією задачею. Як мені здавалося. Благо, на фейсбуці я знайшов групу «Окопні свічки», в якій дізнався, що ж я зробив не так. Виявилося, що картон я встановив не тим боком. Гофрокартон має всередині пустоти, і саме зрізом цих пустот його необхідно встановлювати паралельно стінок бляшанки, простіше кажучи, вверх, щоб при заливанні воском, заповнювати ці самі пустоти. Якщо ж зробити інакше, як спершу і зробив я, то картон не просякне воском повність, свічка буде наполовину порожньою, та чи горітиме недовго, чи не горітиме зовсім. Також виявилося, що нарізаний заздалегідь картон має бути завширшки трішки вужчим (міліметрів на 5-10) за саму бляшанку, для того щоб при горінні палаючий віск не витікав з неї. З ґнотами також було питання. Необхідно нарізати картонних смужок завдовжки вже більше за ширину картону, щоб вони визирали з банки, та встановити їх тим самим боком, зрізами пустот догори. Після підготовки такої «болванки» необхідно розтопити віск або парафін та залити ним бляшанку. Дуже важливо, просякнути при залитті ґноти та весь картон. Ще хочу зазначити, що при застигання парафін дає усадку, тобто окопна свічка буде не повною суміші для запалювання. Тому через деякий час необхідно зробити доливку парафіном. Коли свічка застигне, вона буде вже повністю готовою до використання. Для цього треба запалити ґноти та почекати, поки свічка загориться повністю. Великою перевагою такого винаходу є те, що окопна свічка невразлива до поривів вітру чи навіть дощу. Розмір бляшанки також має значення. Замалі свічки можуть хіба що зігріти руки у поході, що теж треба. Таку свічку захисник кине у кишеню, та коли вона знадобиться, скористується нею. Великі бляшанки трохи обігріють бліндаж та допоможуть розігріти чи приготувати їжу та воду для чаю. Важливо, щоб заввишки бляшанка була меншою ніж за діаметром, інакше згорить тільки верхній шар картону та воску, а внизу залишиться невикористаний матеріал, який краще було б витратити на іншу свічку. Якщо бляшанка зависока, необхідно підрізати її ножицями по металу та обов’язково загнути краї, щоб волонтер чи військовий не поранився, та щоб свічка не порвала кишеню чи рюкзак.
Отже, вивчивши всі нюанси, я розмістив у своїх соціальних мережах оголошення про збір бляшанок та воску, і отримав гарний фідбек. Мені почали надсилати матеріали, я розміщав оголошення про вже готові окопні свічки, зі мною зв’язувалися волонтери та військові, та я став їх постачальником. Я купував віск, купував парафін, та отримував посилки з господарчими свічками, недопалками та зробив дуже важливий для себе висновок. Хоч віск більш екологічний, краще купувати все ж таки парафін. Віск приблизно вдвічі дорожчий за парафін, і одного кілограму сировини вистачає на три-чотири свічки, а це просто краплина в океані. Якщо використовувати парафін, то кількість готової продукції можна сміливо множити на два.
Я почав шукати в інтернеті парафін. Виявилося, що все не так просто, та їх існує багато видів. З досвідом зрозумів, що треба обов’язково уточнювати у постачальника, чи має парафін запах. В умовах замкнутого простору дуже важливо, щоб запалювана свічка не була їдкою. Один чудовий чоловік вислав мені даром два мішки стеарину (це різновид матеріалу для свічок, існує ще церезин та багато іншого) у гранулах, що було дуже зручно – не треба було ламати велетенські брили чи плити, як це буває з парафіном та воском. Але стеарин мав жахливий запах. Тому я писав записки до посилок зі свічками, щоб їх використовували виключно просто неба.
Зараз, нажаль, мені не вистачає вже часу на виробництво свічок, але я хочу розповідати про них, адже, як я казав раніше, сміття з мирного часу може стати справжнім спасінням для десятків тисяч військовослужбовців. Тому як маєте можливість, робіть свічки, або хоча б збирайте для них матеріали та відвозьте до волонтерських штабів, адже окопні свічки потрібні і влітку, хоч і в меншій кількості.
Я хочу подякувати нашим захисника, за їхню мужність, стійкість та витривалість. Хочу подякувати всім небайдужим, хто надсилав мені матеріали. Хочу подякувати волонтерам, які виконують титанічну працю.
Навіть котики долучалися до цієї справи, звільняючи від «гурмешок» маленькі бляшанки, які через деякий час ставали кишеньковими окопними свічками.
Також дуже допомогла із бляшанками власниця одеського притулку для тварин «Щасливий пес» Анастасія.
Допомагала з бляшанками і місцева кав’ярня «Espresso room»
Це моя перша стаття на Друкарні. Дякую за можливість! Пишіть у коментарях, чи було Вам цікаво, мені це дуже важливо. Слава Україні!
