Автор: Грем Вуд для The Atlantic
Джерело у ЗСУ вважає, що російські далекобійні удари наносяться за допомогою супутникових знімків, наданих американськими компаніями.
На початку цього місяця президент України Володимир Зеленський надзвичайно розлютився через те, що Сполучені Штати не надали Україні протиракетні системи та системи боротьби з безпілотними літальними апаратами. 2 березня в результаті вибуху в Одесі загинуло 12 людей, п'ятеро з яких - діти. «Світ має достатньо систем протиракетної оборони», - сказав він. Дебати щодо фінансування стримують постачання цих систем. «Затримка з постачанням зброї в Україну, систем протиракетної оборони для захисту нашого народу призводить, на жаль, до таких втрат».
Інші представники українського уряду, однак, висловлюють ще більш глибоке розчарування. Що, якщо американці не лише не надсилають оборонну допомогу Україні, але й надають наступальну допомогу росії? Джерело у ЗСУ повідомило мені, що, на його думку, російські удари на великі відстані крилатими ракетами, які є одними з найдорожчих видів зброї в її неядерному арсеналі, націлюються за допомогою супутникових знімків, наданих американськими компаніями. Він каже, що послідовність чітка: супутник фотографує об'єкт, а через кілька днів або тижнів на нього падає ракета. Іноді після цього ще один супутник робить додаткові знімки, можливо, для перевірки масштабу пошкоджень. «Кількість збігів, коли за знімками слідують удари, занадто велика, щоб бути випадковою», - повідомило мені джерело (я погодився не називати його імені, оскільки він не має дозволу на публічні виступи).
Іноді збіг - це просто збіг. Але підозрілих випадків стало більше, і оскільки багато компаній, що займаються супутниковими знімками, пропонують список архівних зображень, позначених датами і координатами, можна переглянути десятки тисяч знімків, зроблених в Україні, і помітити закономірності, що наводять на певні роздуми. Протягом тижня перед 2 квітня 2022 року, приблизно через місяць після початку вторгнення росії, американські компанії щонайменше дев'ять разів отримували запити на знімки віддаленого аеродрому під Миргородом. Миргород не є особливо цікавим місцем, окрім цього аеродрому. 2 квітня там впали ракети. За тиждень після цього хтось знову розмістив запит на знімки аеродрому. Супутникові знімки також передували ударам по містах: незадовго до 26 березня 2022 року хтось замовив супутнику знімок заводу у Львові, який використовувався для виробництва військової бронетехніки. По ньому теж було завдано удару. Наприкінці січня цього року хтось розмістив замовлення комерційній супутниковій компанії на свіжі знімки Києва якраз перед тим, як місто зазнало ракетного обстрілу.
Таких випадків сотні. Українці кажуть, що моніторять прольоти власне російських супутників Але донедавна вони вважали, що супутники союзників не можуть бути використані в інтересах росії. «Ще півроку тому ми не могли собі уявити, що приватні компанії продаватимуть супутникові знімки чутливих районів», - сказав мені український військовий чиновник. Але «стало важко повірити, що [ці збіги] є випадковими». Російські супутникові можливості обмежені, як і можливості України. Будь-хто, хто бачив у соціальних мережах кадри обірваних піхотинців, які туляться в окопах, знає, що цю війну ведуть дві бідні країни. Але навіть бідні країни, вдаючись до хитрощів, можуть спробувати скористатися послугами багатих - або, точніше, послугами приватних компаній, які діють в межах кордонів багатих країн.
Заступник міністра оборони України Катерина Чорногоренко надіслала мені заяву, в якій зазначила, що американські супутникові компанії підтримують Україну. Але вона сказала, що експерти її міністерства підозрюють, що росія «купує супутникові знімки через сторонні компанії», які ведуть бізнес із західними супутниковими компаніями, і що ці знімки можуть бути використані у збройній агресії проти України».
Замовити знімки у цих компаній простіше, ніж ви можете собі уявити. Застарілі, розмиті зображення є безкоштовними на Google Maps. Свіжі, чіткі знімки того, що ви можете, а можете і не захотіти рознести вщент, коштують трохи дорожче. Сайт spymesat.com відстежує супутники різних компаній і дає оцінку вартості нового знімка, зробленого наступного разу, коли один із них пролетить над обраним вами місцем. У бізнесі замовлення супутника на зйомку називається «таскінг». Компанії пропонують напрочуд швидкі терміни виконання замовлення, при цьому вартість складає лічені тисячі доларів. Швидше виконання і вища роздільна здатність підвищують вартість. Я збільшив зображення квартири, де я зупинився в Одесі на початку війни, і сайт повідомив мені, що американська компанія дозволить мені поставити завдання своєму супутнику за 1200 доларів, коли він пролетить повз мене всього за кілька годин. Якби я пішов туди зараз і написав на даху «БОМБИТИ СЮДИ» величезними літерами, на момент прольоту фарба ще не висохла б.
Ще дешевше можна замовити архівні знімки з України - деякі з них зовсім недавні, а також з військово значущих територій. Місто Запоріжжя знаходиться приблизно за годину їзди від лінії фронту. Співробітник The Atlantic запросив нещодавнє супутникове фото цього міста у посередника, який працює з Planet, комерційною супутниковою компанією, що базується в Сан-Франциско. Співробітник назвав посереднику номер кредитної картки і своє ім'я, і вже за кілька хвилин отримав знімок високої роздільної здатності.
Деякі цілі статисні: ви не можете перемістити авіабазу. Але навіть за ними варто постійно стежити, іноді за тижні або навіть місяці до запланованої атаки. Крилата ракета коштує близько 1 мільйона доларів, тому уряд, що рахує копійки, з радістю заплатить лише кілька тисяч доларів за свіжі дані про те, як використовується ціль, що там знаходиться і який час доби є оптимальним для нанесення максимальної шкоди. Спостерігаючи за автостоянкою біля заводу або казарми, можна визначити, коли будівля заповнена, а коли порожня. Удар по заповненій будівлі вбиває більше, ніж удар по порожній, тому ці знімки теоретично можуть збільшити кількість жертв в Україні з мінімальними додатковими витратами. На багатьох знімках, зроблених в Україні, в тому числі на багатьох місцях майбутніх страйків, видно лише хмарний покрив. Ці дуже дорогі знімки хмар все одно набагато дешевші, ніж ще одна крилата ракета.
Дві найбільші комерційні компанії США, що займаються супутниковою зйомкою, - це MAXAR і Planet. Обидві надавали знімки українських об'єктів, які пізніше були уражені російськими ракетами. Обидві компанії підкреслили, що ретельно перевіряють своїх клієнтів і що вони дотримуються американського законодавства, яке забороняє операції з росією з початку війни. Компанія MAXAR відмовилася коментувати конкретні випадки підозрілих замовлень космічних знімків в Україні, але заявила, що «припинила будь-яку діяльність з російськими суб'єктами, включно з посередниками, на початку березня 2022 року». Компанія Planet заявила, що надає знімки «відповідальним суб'єктам, таким як уряди, гуманітарні організації та засоби масової інформації», «старанно виконуючи свої операції, щоб уникнути потенційних зловживань і порушень». Представник Planet повідомив мені, що після аналізу понад десятка випадків «тасків» перед завдаванням удару, компанія «не знайшла доказів зловживань або порушень». Прес-секретар відмовився надавати подальші коментарі або пояснювати, які виправдання Planet знайшли у цих випадках.
Жодна з компаній не захотіла повідомити, чи виявляла вона коли-небудь випадки, коли підозрювала, що росія використовувала її супутники, а також не захотіла описати, як вона гарантувала, що її клієнти насправді не є російськими підставними компаніями. У компаніях MAXAR і Planet не сказали, як би вони реагували, якби помітили підозрілу постановку завдання на зйомку - ракетний удар по українському аеродрому - повторну постановку завдання. «Ми регулярно проводимо ретельні перевірки» безпеки, сказав мені представник MAXAR, і запровадили «більш суворий контроль» за знімками [території] України.
Іноді завдання бувають нешкідливими. Якщо ви торгуєте сировинними товарами, ви можете зазирнути в Одеський порт, щоб дізнатися, чи завантажені кораблі зерном, і чи скоро зросте світова пропозиція зерна. Ви також можете замовити знімок пшеничного поля за 150 миль на північ, у Кропивницькому, щоб дізнатися, чи рано чи пізно збирають урожай. Навіть об'єкти військового значення можуть становити інтерес для нейтральних або дружніх організацій - зокрема, для українського уряду, ЗМІ та гуманітарних організацій, які потребують точних знімків конфлікту для своєї роботи.
Керівник фірми, яка аналізує супутникові знімки, розповів мені, що фірма помітила закономірність, датовану 2022 роком, шляхом перехресних посилань на замовлені знімки з фактичними атаками. (Керівник побажав залишитися анонімним, тому що фірма веде бізнес з тими самими супутниковими компаніями, чиї знімки вона аналізувала, і не хоче, щоб їхні стосунки зіпсувалися через негативний розголос). Керівник виявив понад 350 російських ракетних ударів протягом першого року війни, і всі вони були завдані в глибині української території. Я показав деякі з них Джеку О'Коннору, який викладає геоінт в Університеті Джона Гопкінса, і він написав у відповідь: «Дані свідчать про те, що росіяни роблять те, в чому їх підозрюють українці». Однак він був обережним щодо того, що можна зробити з упевненістю, незалежно від того, які закономірності ми бачимо. «Немає прямого причинно-наслідкового зв'язку, який можна було б довести на основі цих даних».
У кожному конкретному випадку неможливо бути впевненим, що завдання було виконано зі злим умислом. Особливо це стосується знімків, які охоплюють велику територію. (Наприклад, MAXAR робить знімки дуже високої роздільної здатності цілих районів або навіть міст). Але кореляції існують. 27 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення, MAXAR отримали запит на знімок поблизу білоруського кордону. 6 березня 2022 року російська ракета влучила в будівлі Овруча - міста, яке знаходилося прямо в середині знімку, на який було надано запит за тиждень до удаоу. (Компанія MAXAR відмовилася повідомити, чи робила вона ці знімки, але джерело з доступом до каталогу компанії підтвердило, що вони в ньому є). 18 травня 2022 року, коли війна була в розпалі, хтось надав MAXAR запит на знімок великої площі в місті Лубни. Через два дні в Лубни влучила ракета, а невдовзі після цього хтось надав MAXAR запит на знімок ділянки оригінального зображення, куди щойно влучила ракета.
Український військовий чиновник визнав можливість того, що це був просто доброзичливий громадянин або група осіб, які цікавилися незрозумілими українськими військовими активами і бронетанковими заводами. І він сказав, що не має підстав вважати, що самі компанії підтримують росію у війні. І Planet, і MAXAR багато співпрацюють з урядом США, і навмисна допомога росії поставила б під загрозу контракти і призвела б до регуляторних заходи.
Але керівник, з яким я розмовляв, сказав, що для того, щоб не допустити потрапляння знімків до рук росіян, супутникові компанії повинні контролювати не тільки те, від яких клієнтів вони приймають замовлення, але й перепродаж цих знімків. За його словами, процес перевірки клієнтів в американських компаніях є «детальним». Експерти галузі підкреслили, що компанії мають контракти з урядом США, і їм не вигідно вести бізнес з росією підпільно. Хоча MAXAR наполягає на тому, що більше не веде бізнесу з російськими компаніями, включаючи посередників, вони не відповіли на моє запитання, чи клієнти його посередників також припинили ділові стосунки з російськими компаніями.
Бажання американських компаній уникати прямого чи опосередкованого ведення бізнесу з росією не викликає серйозних сумнівів. Колишній американський чиновник, який працював над регулюванням комерційного супутникового зв'язку, розповів мені, що на початку війни компанії регулярно зверталися до уряду з проханням допомогти визначити, чи не працюють їхні клієнти на росіян. «Це був заплутаний час, - сказав він, - а потім компанії стали краще перевіряти своїх клієнтів». За його словами, відтоді компанії запровадили більш жорсткі процедури. Небо над Україною стало переповнене супутниками, що роблять знімки. «На кухні багато кухарів», - сказав він, - «іноді п'ять американських урядових установ одночасно», і всі вони шукають зображення з комерційних і державних супутників. І дуже важко розібратися, хто і з якою метою хоче отримати знімки. «Мене зовсім не здивує, що деякі з цих знімків збігаються в просторі і часі з російською військовою діяльністю».
Український чиновник сказав мені, що він просто «хотів би, щоб ці знімки модерувалися», можливо, шляхом надання ЗСУ можливості бачити, які завдання ставляться перед знімками перед тим, як вони будуть зроблені. Він додав, що «компанії повинні дуже уважно вивчити записи про те, хто купує ці знімки», і, можливо, залучити місцеві шпигунські агентства для відстеження компаній, які підозрюються у переправленні зображень до Москви. Інші українці, з якими я розмовляв, запропонували, щоб замість того, щоб вносити певних клієнтів до чорного списку, компанії створили обмежений білий список затверджених замовників, і додавали їх до нього лише після підтвердження, що цей хтось явно не є російським агентом. (Компанії Planet і MAXAR не дали прямої відповіді на моє запитання, чи є у них чорний або білий список, і якщо так, то що потрібно зробити, щоб потрапити до нього).
Андрій Ліскович, колишній директор [стартапу] з Кремнієвої долини, який зараз керує американською некомерційною організацією, що спрямовує нелетальну допомогу Україні, скептично поставився до заяв компаній про те, що вони можуть контролювати кінцевий пункт призначення своїх зображень. «Їм бракує необхідних ресурсів для адекватної перевірки кінцевих одержувачів їхньої продукції», - написав мені Ліскович. Він вважає, що відповідь полягає в регулюванні, на кшталт законів, прийнятих для затушовування супутникових знімків Ізраїлю. «Західні уряди повинні накласти обмеження на розповсюдження супутникових знімків над Україною, забезпечивши доступ до них лише ретельно перевіреним одержувачам». Заступник міністра оборони Чорногоренко написала мені, що її уряд «запропонує механізм вирішення цього питання».
Повноваження регулювати ці супутники вже належать Управлінню з питань регулювання комерційного дистанційного зондування Міністерства торгівлі (Department of Commerce’s Office of Commercial Remote Sensing Regulatory Affairs - CRSRA), яке визначає умови, за яких будь-яка американська компанія, що має сучасні супутники, може бути змушена «обмежити збір і/або поширення даних у періоди підвищеної стурбованості з приводу національної безпеки і ... зовнішньополітичних інтересів». CRSRA повідомило мені, що видало ліцензії компаніям Planet і MAXAR, але умови цих ліцензій - які можуть накладати обмеження на те, які зображення можуть робити їхні супутники - не є публічною інформацією.
Компанії, які роблять знімки, іноді поводяться так, ніби вони нейтральні, подібно до того, як Amazon продає книжки, не питаючи клієнтів, чому вони хочуть їх читати. Згідно з цією теорією, компанії повинні зберігати довіру до себе, залишаючись незалежними, а не пропонувати Україні чи будь-кому іншому право вето на їхні знімки. Така позиція звучить жахливим ханжеством для українців, стурбованих тим, що останнє, що вони коли-небудь почують, це ревіння російської ракети, що проноситься над небом. І компанії, зрештою, вже стали на чийсь бік. Вони американські, підпорядковуються правилам, які змушують їх співпрацювати з американськими інтересами. Деякі з них мають величезні контракти з Міністерством оборони. Головний спонсор України вже платить їм.
«Я в жодному разі не намагаюся кинути тінь на жодного з постачальників [знімків]», - сказав мені керівник. Він сказав, що підтримує Україну у війні і знає, що ЗСУ використовують супутникові знімки тих самих компаній. (Компанія Planet послалася на конфіденційність клієнтів і не повідомила, чи надавала знімки Україні. Компанія MAXAR не відповіла). «Всі вони були дуже корисними для України в цілому. Я хочу, щоб було розумне пояснення наданих ними знімків, - сказав він, - пояснення, яке б свідчило про «відсутність злого умислу чи недбалості». Але він додав: «З тією інформацією, до якої я маю доступ, я не можу знайти цього пояснення».
