https://t.me/himia_kazhana
Чи відвідувала вас коли небудь думка з похмілля под'єбурить трошки пєвка?
Такого знаєте, з холодильника, шоб запотіло в руках, його ще можна до потилиці прикласти, шоб не так голова боліла?
Такого, після якого світ не такий сірий, ноги ходять краще, пальці не тремтять і навіть можна шось поїсти.
Якщо відвідувала і знаєте - новини для вас хуйові.
По-перше здатність випити зверху на гостре отруєння етанолом свідчить про те, що ваш алкоголізм (так-так, ви точно алкоголік) досягнув другої стадії.
Але хто я такий, щоб вас засуджувати?
Друга хуйова новина полягає в тому, що опохмєл дійсно працює.
Можливо ви не розумієте, шо ж тут хуйового.
Ну випив пєвка, стало краще і живеш собі.
Шоб понять, треба трошки зрозуміти нейрохімію процесу.
1. Ви бухаєте
Ваш мозок накидає вам за це дофаміну.
Вам круто, весело ви розкутий і сміливий.
Печінка за допомогою алкогольдегідрогенази потроху робить з етанолу ацетальдегід.
Кстаті кількість алкогольдегідрогенази визначає скільки алкоголю ви можете випити без наслідків.
Я колись бухав в компанії з японцем і він пішов спать ледь осиливши стакан.
Це у них генетичне.
Ацетальдегід отруйний, але в даний час вам це абсолютно похую. Бо вечірка в розпалі.
2. Ви прокидаєтесь зранку
Голова болить, нудить, сушить, можливо трохи тремтять руки.
Це токсична дія ацетальдегіду.
Дофамін майже на нулі, бо ви вжили його вчора.
Світ здається сірим і безрадісним.
Ви ймовірно думаєте шось типу "що я за потвора, нахуй я так напився, ніколи знову" і так далі.
Тут ви ще можете зіскочити.
Або просто перетерпіти, або звернутись до лікаря, він трохи підшаманить, вкладе спати і будете як новий.
Якщо ви до того не бухали місяць, звичайно. Тоді буде довше, дорожче і складніше.
Або похмєляться.
3. Ви під'єбурили пєвка
І тут починається нейрохімічна магія.
Ацетальдегід вміє крафтитись з дофаміном.
Внаслідок цього утворюються всякі нові сполуки, включаючи сальсолінол та тетрасальсолінол.
Сполуки ці відносяться до так званих ендогенних тетраізохінолінів.
А знаєте, хто ще тетраізохінолін?
Всі опіоїди.
Власне ви не вмираєте від похмілля (до певного моменту) саме через те, що сальсолінол і тетрасальсолінол потрошку подрочують опійні рецептори в вашій голові.
Так от.
Ви під'єбурюєте пєвка.
В наслідок чого ваш алкоголічний (а ви алкоголік, як ми знаємо) мозок по протоптаній доріжці з останніх сил викидає порційку дофаміну.
Дофамін крафтиться з ацетальдегідом, якого дохуя, бо у вас похмілля.
Утворюються штуки, які тригерять опійні рецептори.
І вам стає добре.
Як наче ви поставились морфіном.
Голова не болить, руки не тремтять.
У відповідь на такий подарунок мозок кидає вам ще жменю дофаміну.
А ацетальдегід не закінчується, бо печінка потроху робить з випитого етанолу новий.
І всьо, коло замкнулося.
Ваша алкологльна залежність цементується опійною залежністю, про яку ви навіть не знали.
Навіть не знаючи про існування нейрохімії як такої, ви на самих тільки ощущєніях зрозумієте, шо вам потрібно.
І от ви знову п'яний.
А завтра у вас знову похмілля.
І ви вже знаєте, шо з цим робить.
Всьо, прівєтікі-пісталєтікі, ви в запої.
Карочє не похмєляйтеся, чуваки, краще перетерпіти.
