
https://t.me/himia_kazhana
Мабуть кожен з вас чув розповіді/страшилки/анекдоти проток, що хтось напився і почав "ганяти чортів".
Темою сьогоднішньої розмови буде delirium tremens, або так звана "біла гарячка".
Перш за все розвіємо два найпоширеніші міфи.
1. Це ніхуя не смішно.
По-перше будь який галюциноз виглядає страшно.
Складно пояснити, якщо ви ніколи такого не бачили, але коли хтось баче те, чого немає у вас з'являється підсвідоме відчуття небезпеки.
Якщо ви маєте певний досвід - це просто дуже неприємно.
Якщо не маєте - прям страшно.
По-друге це смертельно небезпечний стан.
20-30% без якісного лікування помирають.
Причому мова про тих, хто помирає саме від порушення нейрохімії.
А ще є такі, хто вистрибує з вікон тікаючи від чортів, або намагається вирізати павуків з під шкіри.
Або дістати мишу з живота.
Це, кстаті, реальні історії.
2. Допитись до білої гарячки неможливо.
У людей в стані сп'яніння такого не буває.
Існує поняття патологічного сп'яніння, яке супроводжується втратою самоконтролю, агресією, галюцинаціями, але це геть інша історія.
Типова, прям з книжки, картина патологічного сп'яніння, це коли тіп в барі випиває рюмку горілки, хапає стілець і розносить всім присутнім кабіни.
А потім засинає.
Приїздить поліція, бачить кілька трупів, погром і чоловіка перемазаного з голови до ніг кров'ю, який спить на підлозі.
І ніц не пам'ятає, коли його розбудять.
А для білої гарячки треба буть тверезим.
Поки ви продовжуєте бухати алкогольного делірію з вами не станеться.
Отже.
Як воно працює.
Якщо говорити простими словами в голові у нас є дві педалі:
Педаль газу - NMDA-рецептори.
Під впливом глутамату (не того, шо в мівіні, а ендогенного) прискорюються всякі мозкові процеси.
Бадьорість, швидкість мислення, здатність аналізувати великий об'єм інформації координація рухів, фізіологічна відповідь на стрес (тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття паніки) - це все глутаматні приколи.
Педаль гальма - ГАМК-система.
Під впливом гамма-аміномасляної кислоти всі мозкові процеси сповільнюються.
Спокій, сон, відновлення, координація рухів (в балансі з глутаматом), корекція фізіологічної відповіді на стрес - це ГАМКові приколи.
А ще ГАМК-система "фільтрує шум".
Себто заважає мозку сприймати всю інформацію з сенсорів одночасно.
Завдяки цьому ми можемо аналізувати те, що бачимо і чуємо.
Власне все як в автомобілі.
Затиснеш газ - спалиш двигун, або намотаєшся на дерево.
Затиснеш гальма - стоятимеш на місці.
В нормі ваш мозок незалежно від вас жамкає ці педалі і ви спокійно котитесь по життю.
Десь обганяєте, десь пропускаєте.
Живете, карочє.
Аж поки не починаєте бухать запоями.
Алкоголь гальмує голову.
Робить він це стимулюючи ГАМК-систему.
Якщо випить раз - нічого не буде.
Якщо десять раз напитись - теж нічого не буде.
А от якщо побути постійно п'яним - мозок зрозуміє, що гальма заклинило і поїде в автосервіс.
Сервіс буде наступний:
Зменшиться кількість ГАМК-рецепторів.
Це потрібно, щоб алкоголь не міг так сильно тиснути на гальма.
Збільшиться кількість NMDA-рецепторів.
Це потрібно, щоб попри затиснуті гальма ваш мозкомобіль все ж кудись їхав.
Неможливо сказати скільки часу треба бухать конкретно вам, щоб перебудувався конкретно ваш мозок, але якщо ви будете наполегливі - це неодмінно станеться.
І тут, уявімо, у вас забирають алкоголь.
На гальма (які було хімічно ослаблено) вже ніхто не тисне.
А от на педаль газу (яку хімічно було зроблено набагато більш чутливою) навалюється весь глутамат.
І ваш скромний мозкомобіль починає пиздувать, як суперкар.
Спочатку ви станете погано спати.
Педаль газу все ще затиснено.
Потім підвищиться артеріальний тиск і частота серцевих скорочень.
Педаль газу все ще затиснено.
Руки тремтітимуть, а координація рухів вимагатиме неймовірних зусиль.
Педаль газу все ще затиснено.
Потім ви перестанете спати зовсім.
А шо з педаллю газу?
Правильно - все ще затиснено.
Завдяки цьому, кстаті, зі всяких амігдол витискатиметься дофамін і норадреналін.
Дофамін - це прикольно скажете ви.
Ніхуя - відповім я вам.
В умовах відсутності адекватної ГАМК системи ви не зможете фільтрувати той самий "шум" про який ми говорили вище.
І вас почнуть єбать ваші ж сенсори.
Спочатку у вигляді ілюзій.
*ілюзія - спотворене сприйняття явищ об'єктивної реальності.
То якісь стрьомні шорохи почуються, то в узорі на килимі якусь страшну рожу побачите.
Якщо мозок продовжить газувать - сенсори єбатимуть вас все сильніше, а ілюзії перетворяться на галюцинації.
*галюцинація - сприйняття явищ відсутніх в об'єктивній реальності.
Тут ви вже відчуватимете, як по вас повзатимуть жуки, чутимете як сусіди, що живуть на три поверхи вище обговорюють, яка ви нікчема і планують ваше вбивство, відчуватимете запах газу та бачитимете (чому б і ні) тих самих чортиків з анекдотів.
Тільки коли анекдот про вас - ніхуя не смішно, правда?
Зазвичай на цьому етапі ваша поведінка стане достатньо дивною, щоб родичі викликали санітарів і запакували вас в дурку, поки ви не зробили шось з ними або з собою.
А знаєте шо буде, якщо у вас нема родичів?
Ну або якщо їм похуй.
Педаль газу (раптом ви забули) все ще затиснено.
Провідність по нейронам досягає такої єбанічної швидкості, що сигнали зливаються в один суцільний потік.
Кожен нейрон хуяче якісь уривки сигналів в усі боки одночасно.
Ззовні це виглядає як судоми.
Тут ви або падаєте і розхуячуєте собі голову насмерть, або двіж продовжується.
На фоні безперервних викидів дофаміну з норадреналіном і постійних судом мозок починає набрякати.
Чому набряк мозку значно гірший за набряк руки?
Бо мозок в черепі.
Череп твердий.
І коли починається ситуація "гаршочєк варі" подітись мозку нікуди.
Набряк починає витискати мозок з голови через великий потиличний отвір. Це дірка внизу черепа, там де голова до хребта кріпиться.
Коли в цій дірці зажме структури, що керують диханням, судинами і серцем - вам пізда.
От і всьо.