Автор: професор Джастін Бронк для RUSI
Оригінальний допис був опублікований 10 червня 2024 року
Очевидний успіх України у пошкодженні Су-57 є суттєвим ударом по російському флоту малопомітних, проблемних протягом тривалого часу винищувачів, і ще однією ілюстрацією найефективнішого варіанту протидії все більш ефективним російським повітряним атакам на фронті.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) оприлюднило супутникові знімки, які, як видається, підтверджують його заяву про пошкодження щонайменше одного російського винищувача Су-57 «Фелон» на аеродромі 929-го Державного льотно-випробувального центру ім. В.П. Чкалова в Ахтубінскє. Аеродром в Ахтубінскє розташований приблизно за 370 миль від підконтрольної Україні території, що робить його недосяжним для більшості ударних засобів дальнього радіусу дії, що постачаються західними країнами, але, як повідомляється, атака була здійснена трьома дронами одноразового використання (камікадзе). Україна розробила широкий спектр таких дронів, які варіюються від невеликих і дуже повільних апаратів з дуже маленькою боєголовкою до адаптованих цільових і розвідувальних дронів з реактивним двигуном, які є набагато більшими і швидшими і несуть важчі боєголовки. Вона використовує цю часто досить дешеву і просту у виробництві зброю для проведення цілеспрямованої кампанії вимотування в глибині росії проти виробництв, портових споруд, нафтопереробних заводів і авіабаз. Якщо, як підтверджують російські телеграм-канали, Су-57 справді зазнав значних пошкоджень, це стане одним з найгучніших успіхів такої зброї, поряд зі знищенням російського бомбардувальника Ту-22М3 і пошкодженням бомбардувальника Ту-95МС.
Вплив на операції Су-57
Невідомо, наскільки серйозних пошкоджень зазнав Су-57, про який йде мова. Супутниковий знімок дозволяє припустити, що два відносно невеликих вибухи сталися на відстані 3-5 метрів від літака, який був припаркований на відкритому бетонному майданчику. Можливо, літак накритий якимось прозорим пилозахисним укриттям або сіткою, оскільки на обох фото видно якусь легку арочну конструкцію, зведену над ним. Насправді це може бути сіткою проти дронів, призначеною для запобігання влученню в літак легких дронів-камікадзе з пропелерним двигуном. Якщо це так, то вона не спрацювала, оскільки обидві боєголовки вибухнули на землі з обох боків лівого боку конструкції «укриття», де уламки могли пошкодити як передню носову частину, так і хвостову частину літака. Уламкові пошкодження заднього відсіку можна було б відносно легко відремонтувати за допомогою заміни двигуна і горизонтальних і вертикальних стабілізаторів, але значні осколкові пошкодження носової частини були б набагато серйознішими. Це, ймовірно, призведе до пошкодження радіолокаційної системи (систем), інфрачервоного датчика сканування і стеження, кабіни пілотів, а також приладів і електронних систем, критично важливих для функціонування всього літака. Однак, схоже, що Су-57 уникнув серйозної пожежі, яка, ймовірно, призвела б до непоправних пошкоджень, тому, в залежності від тяжкості осколкових ушкоджень, він цілком може бути відремонтований і повернутий до строю.
Однак ремонт буде дорогим і займе додатковий час у порівнянні з аналогічним ремонтом менш досконалих літаків. Су-57 ще не запущений у серійне виробництво, оскільки рішення про це очікує на розробку «остаточної» версії Су-57М, а це означає, що запасні частини, швидше за все, будуть в обмеженій кількості. Таким чином, Су-57 все ще залишається дуже рідкісною одиницею в Повітряно-космічних силах росії (пкс), і лише близько 15-20 літаків, ймовірно, перебувають на передовій. Колишній міністр оборони Сєргєй Шойгу заявив у грудні 2020 року, що пкс очікують отримати 22 Су-57 до кінця 2024 року. Однак на початок вторгнення в Україну було поставлено лише чотири серійні літаки, оскільки перший зазнав аварії і був повністю знищений під час приймально-здавальних випробувань. Близько 12 було поставлено в 2023 році, але до квітня 2024 року не було оголошено про жодну поставки в 2024 році, незважаючи на численні оголошення про поставки інших типів, тому загальна кількість літаків, що перебувають на озброєнні, є незрозумілою. Цілком ймовірно, що розробка і виробництво Су-57 також сповільнюється через необхідність зосередитися на максимізації випуску старих винищувачів, таких як Су-30СМ2 і Су-35С, для заміни значних бойових втрат, понесених у війні проти України. Міжнародні санкції також значно ускладнили для росії доступ до західної авіоніки та мікроелектроніки, які вже більше десяти років є невід'ємними компонентами кабін її новітніх винищувачів і штурмовиків. Таким чином, навіть тимчасова втрата одного літака Су-57 в результаті цього українського удару, ймовірно, означає щонайменше 5% скорочення передового флоту найсучасніших російських винищувачів. Це також значний символічний удар по і без того вже давно проблемній авіаційній програмі, яка є предметом російської військової гордості.
Атаки на аеродроми як частина війни
Попри вплив на найпрестижніший компонент парку винищувачів пкс, прямий вплив цього удару на перебіг війни в Україні буде майже відсутнім. Через невеликий розмір парку, політичне приниження в разі збиття та повільний розвиток авіаційних систем, Су-57 досі відігравав вкрай незначну роль у конфлікті. Однак цей удар є ілюстрацією того, що Україна тепер має відносно зрілі недорогі засоби вимотування на дальніх дистанціях, які вона може використовувати проти баз пкс далеко в глибині території росії.
Це важливо для перебігу всієї війни, оскільки за останні півроку винищувальна і штурмова авіація пкс рф після майже двох років відносної неефективності почала справляти все більш помітний вплив на фронті. Основним інструментом, який уможливив це, є масове виробництво комплектів крил з GPS/ГЛОНАСС-наведенням, які можуть перетворити російські запаси некерованих фугасних бомб серії ФАБ вагою 250 кг, 500 кг і 1500 кг на високоточну зброю для ураження стаціонарних цілей, таких як будівлі і фортифікаційні споруди на полях бою. Ця зброя серйозно впливає на моральний дух українських солдатів, ускладнюючи утримання ключових оборонних позицій і спричиняючи величезні руйнування міської забудови.
Плануючі бомби, як правило, скидаються російськими літаками, що летять на великій висоті і швидкості між 60 км і 70 км за лінією фронту. Це означає, що літаки-носії дуже важко збити, навіть за допомогою зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) дальнього радіусу дії Patriot PAC-2. Україна робила це кілька разів, але для цього доводилось ризикувати дефіцитними і життєво важливими системами Patriot дуже близько до лінії фронту, а деякі пускові установки були виявлені російськими БПЛА спостереження і знищені під час таких місій. З огляду на таку кількість конкуруючих потреб у протиракетній обороні енергетичної інфраструктури, міст і баз по всій Україні, ЗРК великої дальності є надто цінними, щоб регулярно ними ризикувати, намагаючись здійснити постріли на дальню дистанцію по винищувачах, що скидають плануючі бомби. Пряме перехоплення бомб у польоті також не є життєздатним варіантом, оскільки це дуже швидко вичерпало б усі боєприпаси ЗРК України.
Навіть коли довгоочікувані загальноєвропейські винищувачі F-16, а шведські винищувачі Gripen C і французькі Mirage 2000-5F, постачання яких заплановане на пізніший термін, будуть доставлені в Україну, регулярне перехоплення скидання плануючих бомб буде дуже складним завданням. Наблизившись до лінії фронту, українські пілоти будуть змушені виконувати польоти на дуже малих висотах, щоб уникнути виявлення і збиття російськими зенітно-ракетними комплексами малої дальності SA-15 «Тор М1/2», середньої дальності SA-11/17/27 «Бук» і великої дальності SA-21 «Growler» (C-400) і SA-23 «Гладіатор/Гігант» (C-300ВМ). Як наслідок, ракети AIM-120C AMRAAM класу «повітря-повітря», які несуть F-16 і Gripen C, і ракети MICA IR/RF меншої дальності, які несуть Mirage 2000-5F, буде важко досягти російських винищувачів [у русі] на великих висотах і високих швидкостях в 60-70 км за лінією фронту. Це пов'язано з тим, що на таких низьких висотах ракети стартують в щільному повітрі з великим аеродинамічним опором і повинні підніматися, протидіючи сили тяжіння, щоб досягти висоти, на якій знаходяться їхні цілі. Як наслідок, до моменту відпрацювання ракетних двигунів після перших кількох секунд польоту ракети не набирають майже такої швидкості і висоти, як якщо б вони були запущені з винищувача, що летить у розрідженому повітрі на великій висоті і з надзвуковою швидкістю, і тому мають лише порівняно невелику ефективну дальність польоту. Лише європейська ракета «Метеор», ймовірно, матиме необхідну практичну дальність польоту, а з трьох варіантів винищувачів, які зараз публічно обговорюються для України, лише Gripen C може нести і запускати таку ракету.
Тому наразі атаки на російські авіабази є найкращим способом для України обмежити шкоду, яку пкс може завдати своїм військам на фронті. Більшість російських аеродромів передового базування не мають захищених укриттів для літаків, які могли б захистити припарковані літаки навіть від відносно легкого озброєння. Саме тому інноваційні українські дрони-камікадзе змогли досягти кількох помітних успіхів у пошкодженні і навіть знищенні російських винищувачів, бомбардувальників і літаків ДРЛВ, незважаючи на їх часто крихкий зовнішній вигляд, легкі боєголовки і низьку швидкість польоту. У квітні Україна також провела успішні удари новою партією балістичних ракет MGM-140 ATACMS, наданих США, по системах протиповітряної оборони і припаркованих літаках на російських авіабазах в окупованому Криму. У сукупності, Київ, схоже, реалізує чітку стратегію, спрямовану на те, щоб змусити ПКС або залишити свої бази в межах кількох сотень миль від кордонів України, або виділити для їх захисту надмірну кількість систем протиповітряної оборони. Перший варіант зменшить функціональну ударну вагу плануючих бомб та іншої зброї, яку можуть застосовувати пкс, змусивши російські літаки долати значно більші відстані, що призведе до більшої витрати пального, втоми екіпажів і планера, а також до зменшення загальної кількості вильотів. Другий - позбавить інші ділянки фронту і внутрішні райони росії адекватного прикриття ЗРК, що дасть більшу оперативну свободу українським дронам-камікадзе, реактивній артилерії, БПЛА спостереження і, можливо, F-16 та іншим винищувачам, коли вони прибудуть.
