Не могла пройти повз цей кейс 😅
На фейсбук-сторінці МВС України читаємо наступне: "Прикордонники запобігли вивозу скрипки Страдіварі". Честь і хвала нашим прикордонникам! Да? А от нафіга!
Читаємо далі: "На музичному інструменті нанесено маркування «Antonius Stradivarius Cremonensis Faciebat Anno 1742»".
Начебто все так? Ще раз, ні! Не все, на чому написано Страдіварі, ним є.
На мій погляд, скрипка не виглядає аж такою старою, а ще візуально дуже сильно нагадує інструмент, що тепер лежить вдома у моїх батьків. На ньому також написано “Страдіварі”.
Такі маркування робили на чеських та німецьких мануфактурах ХХ століття, які виробляли у величезних кількостях. Це означає, що скрипка “моделі Страдіварі”. Тобто зроблена згідно з пропорціями та кресленнями майстра. Звісно ж, такі музичні інструменти жодної цінності не несуть.
Подібну скрипку у кращому стані я знайшла на eBay за невеликі гроші. Так, для скрипки це небагато. Ось декілька фото з цього оголошення:
Чи знали про це прикордонники? Ймовірно, ні. Хоча мені трохи дивно, бо не думаю, що то перший "Страдіварі", який перетинає кордон. Скрипка відправлена на експертизу, але такий гучний заголовок посту як мінімум недоречний.
На жаль, в Україні до сих пір потрібно робити паспорт на будь-який струнно-смичковий інструмент, щоб уникнути проблем на кордоні. Тобто самостійно віддати скрипку на експертизу у Києві, Львові чи ще декількох містах та отримати документ, де написано — культурної цінності не несе. Навіть якщо та скрипка коштує 5 тисяч гривень, на ній написано не "Страдіварі", а "Made in China", все одно — роби паспорт.
Це великий гємор для музикантів і, на жаль, спадок радянської епохи, коли під виглядом фабричок вивозили справді дуже цінні інструменти.
Неприємна історія, яку, звісно ж, радо розкручують змі. Сенсація 😅 Сподіваюся, вони напишуть потім про результати експертизи.