Я повернувся,із пекла
І я живий!
Не знаю, кому дякувати сьогодні —
Небу, долі чи ранковій зорі.
Я лише знаю:
після темної ночі
моє серце ще досі горить.
Я бачив втрати, і бачив біль,
руїни українських будинків,
чув мовчання загиблих братів.
І хоча наш світ розсипався,
наче попіл від згаслих вогнів.
Та одного ранку я зрозумів:
Я дякую тобі, за віру і любов!
А не за силу і не за роки.
Дякують за подих,
за сонце на скронях,
за підтримку і за ніжність твою.
О ,ні мій рідненький,не дякуй мені.
Дякуй маму,
що чекає додому тебе.
За дитячий сміх у дворі.
За можливість сказати:
«Я сьогодні порнувся із бою живим».
І почути у відповідь:
А ти лише живи-бо ти потрібен мені».
Не кожен наш буде день світлим,
не кожен біль, відійде без сліду.
Та поки в грудях
стукає серце,
життя ще не сказало
останнього слова тобі.
І якщо не знаєш,
кому дякувати —
подякуй самому життю.
Бо воно пронесло тебе
крізь вогонь,
І ти залишився живий.
Дякуй родині і друзям,які чекають додому тебе із війни.
Інколи людині потрібно знати ,що тебе чекають,люблять .А для наших захисників ,це взагалі надважливо! Цей вірш я присвячую своєму вірному товаришу , брату, який вірно служить народу України .
ДЯКУЮ ЗА ЗАХИСТ!!!
