Цей вірш присвячую тим хто зник безвісти. Для нас рідних -вони не зникли, ми чекаємо їх завжди.Кожне ім’я — не зникле. Воно живе в любові тих, хто чекає.

Коли ти стаєш до роботи із людьми, як спеціаліст із психічного здоров'я,обов'язково задай собі запитання: А що я насамперед хочу від своєї роботи ?

Отже на даний момент в нашій країні , все не є”Гут” ,як говорять наші хлопці. Більшість військових ,котрі воюють нак Курщині ,Харківщині ,Донеччині та інших напрямках, дуже втомлені фізично та морально.

Сьогодні рівно місяць ,як не стало мого названого сина Олексійка і таких про яких я буду пам’ятати їх до самого кінця, допоки живу,доки б’ється моє серце, дуже нажаль багато. Ті хто залишив нас не по своїй волі , а через цю трикляту війну , повиннні залишатися у наших серцях.

На нулі

Цей шлях часто починається з поклику – внутрішнього почуття справедливості чи бажання довести щось собі та світу. Але згодом цей поклик стає відчутним тягарем: через жорстокі реалії, зради, втрати і біль. Кожна ситуація, кожен конфлікт залишає відбиток на душі та тілі.

Ми не вибираємо в якій країні та родині народитися

Ми щодня проводимо години, гортаючи стрічки новин, читаючи статті чи переглядаючи пости в соціальних мережах. Хоча це дозволяє бути в курсі подій та розширювати знання, вплив читання інтернет-ресурсів на емоційний стан може бути як позитивним, так і негативним.

Як відбувається співпраця між МКХЧ і родичів зниклих за особливих обставин? Чому тисячі сімей живуть в невідомості...?