Дуже болить серце за те ,що ніхто не чує нас! Ні МКЧХ ні Українські організації, котрі поставлені вирішувати питання із ситуацією, що склалася. А саме ,що тисячі українських сімей, наших військовополонених - не знають про долю своїх рідних. Так ще й не відчувають , що ні українські , ні міжнародні організації нічого не можуть зробити для того ,щоб повернути своїх близьких із полону. І коли ми спілкуємося із органами, що відповідають за повернення наших рідних , ми не бачимо співпраці між МКЧХ та українськими органами влади.
Кожен із них працюють в цьому напрямку окремо. Складається таке враження що наші військові ,котрі в полоні, або зниклі безвісті зовсім не цікавлять цих панів із МКЧХ. Тоді виникає до них запитання- для чого вони існують? Лише для того щоб проїдати кошти благодійників і вішати нам лапшу на вуха?
Бо коли ти потрапляєш у подібну ситуацію, ти біжиш за допомогою до поліції, де від тебе візьмуть заяву про зникнення твоєї рідної людини, в особливих умовах. Відберуть тест ДНК і все ти починаєш жити в постійному очікуванні та напрузі. А ще й є таки випадки, що коли ти приходиш до поліції і хочеш написати заяву про зникнення і тобі відмовляють , бо ти не знаходишся в офіційному ,а в цивільному шлюбі . І ти для цієї людини ніхто. Хоча по закону ,який був прийнятий:
14 квітня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», яким передбачено суттєві зміни щодо порядку набуття правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин , соціальні гарантії родичам зниклих безвісти, наслідки набуття такого статусу та інше.
Хто така особа, яка зникла безвісти за особливих обставин
Відповідно до закону особою, зниклою безвісті за особливих обставин вважається особа, яка зникла безвісти у зв’язку із:
збройним конфліктом;
воєнними діями;
тимчасової окупації частини території України;
надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.
Як надається статус особи зниклої безвісти за особливих обставин
Близькі родичі зниклої безвісті особи подають заяву про розшук до відповідного територіального органу Національної поліції України;
Відомості про цей факт вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Реєстр);
Саме з моменту внесення відомостей до Реєстру про факт зникнення, особа вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Хто може подати заяву про розшук особи
родич такої особи;
представник військового формування, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;
будь-якою інша особа, якій стало відомо про зникнення;
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у випадку, якщо родичі такої особи звернулись з повідомленням про зникнення особи.
А тепер подумайте самі! Коли ти звертаєшся до поліції про те ,що ваш цивільний чоловік зник за особливих обставин. А у відповідь говорять .що лише мати, або близькі родичі можуть подати заяву про зникнення. Хіба це не є саботажем, та порушенням закону? Тоді що вже говорити про МКХЧ?
По суті кожен українець та життя його близького залежить лише від щасливого випадку. Бо закони не діють!
Допоки ми будемо лише говорити, а не вимагати виконання закону- НІЧО НЕ ЗМІНИТЬСЯ!
