Коли я починала читати книгу астронома Майка Брауна "How I Killed Pluto and Why It Had It Coming", у мене не було якогось особливого ставлення до Плутону і до того, планета він чи ні. Для мене він завжди був тим, хто одного разу спровокував моє позорисько, бо я доказувала, що він дев'ята планета, а він вже був ні. І мовчав там зі своєю дивною орбітою, не признавався.
Отже, мені хотілося дізнатися про те, яким чином сталося так, що він пішов геть з пантеону планет, що там було за лаштунками і чому автор вважає, що це вкрай важливо. Такі книги для мене завжди як діалог, цікава розповідь з перших рук, обмін думками та точками зору. А ще книги науковців мене приваблюють тим, що можна дізнатися щось таке, про що і не думав раніше. Наприклад, що Луна - ворог астрономів. В процесі читання я обрала трохи цікавинок, які напишу наприкінці , а зараз просто поділюсь тим, який висновок зробила.
Плутон ні в якому разі не має права бути планетою. Це дуже важливо, адже у всьому має бути порядок (окрім мого письмового столу і моєї сторінки в інсті).
Наука, у тому числі астрономія, має дати нам розуміння світу, а перший крок до розуміння - це класифікація. Дізнаваючись про щось нове, ми це завжди класифікуємо за певними ознаками. А яка схожість у Плутону з Юпітером? З Венерою? З Землею? А з безліччю об'єктів Пояса Койпера?
Якщо б ми не знали взагалі слова "планета" і які об'єкти відносять до цього терміну, що б ми подумали, вперше побачивши Сонячну систему? Ось чотири справжніх гіганти, схожі між собою: Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Ось ще чотири кульки, схожі між собою, але вже значно менші: Меркурій, Венера, Земля та Марс. Вся ця вісімка гордо летить на своїх орбітах навколо Сонця. А ось величезна кількість малесеньких об'єктів, які складно відрізнити один від одного. Їх орбіти - не коло, їм не вистачає своєї гравітації, вони залегкі та замалі. І серед них є дехто Плутон. Він на своєму місці. Він малий пупс, якого нікому не прийде у голову віднести до першої та другої четвірки.
Ось це і є система.
Порядок.
Наука.
І я дякую доктору Брауну за рішучий вчинок.
А тепер трохи цікавого з книги Майка Брауна "How I Killed Pluto and Why It Had It Coming"
📖 Луна - головний ворог астрономів, бо вона надто яскрава та велика, а відшукати потрібно маленьке та тьмяне.
📖 Деякі хімічні елементи були названі на честь відкритих перед ними "планет": Уран, Церій, Паладій. Потім відкрили ще дві "планети": Юнона та Веста, але хіміки нічого путнього не відкрили, щоб назвати на їх честь.
📖 Існує певна процедура назв нових космічних об'єктів: у Міжнародному астрономічному союзі є спеціальний комітет, а назви мають відповідати правилам, наприклад, кратери на поверхні Меркурія називають вмершими поетами, супутники Урану - іменами героїв Шекспіру, об'єкти у поясі Койпера - міфічними божествами.
📖 У пошуках десятої планети спочатку віднайшли об'єкт за Плутоном, який здавався більшим за нього, і мав би стати новою планетою, але згодом виявилося, що він менший. Йому дали назву Кваоак.
📖 Наступною відкрили Седну. Вважається, що це найстаріший об'єкт Сонячної системи, старший за Сонце і поцуплений з іншої системи. Термін проходження навколо Сонця - 11 тисяч років.
📖 Щоб отримати знімок з Хабблу, потрібно подати запит лише раз на рік, дуже детально обгрунтувавши, для чого він потрібен,потім комісія обере один з тисяч запитів. Якщо відмовили - наступний можна подати через дев'ять місяців.
📖 Знайшлись майже одночасно ще три об'єкти, один з яких дійсно виявився "планетою", трохи більшою за Плутон, - Еріда. Інші отримали назви Хаумеа та Маке-Маке.
📖 Спочатку Астрономічний союз хотів поселити нас у Сонячну систему з дванадцятьма планетами! До "пантеону" мали бути додані супутник Плутону Харон, Еріда та Церера.
📖 Згодом, на засіданні Астрономічного Союзу, було прийняте рішення, щоб ці об'єкти, разом з Плутоном, мали назву "карликові планети"
Більше цікавого про книги і не тільки у мене в телеграмі Хроніки Амбер
