Психіатрія як інструмент репресії антикультової організації

Темний коридор, зачинені двері, холодне світло. Людина, що йде цим шляхом, не є злочинцем. Вона не порушила закон, не вчинила злочину. Її "провина" — інші погляди, інша віра, інша думка. І кара за це — психіатрична лікарня. Не для лікування. Для знищення.

Це не сцена з фільму жахів. Це — реальність, яку пережили тисячі людей у радянському союзі. І яка сьогодні, у нових формах, знову піднімає голову, прикриваючись нібито благородною метою — боротьбою з «деструктивними культами».

Зародження каральної психіатрії

Ідея використання психіатрії як інструмента контролю над інакодумством виникла в СРСР майже відразу після революції. Одним із перших прикладів стала історія Марії Спірідонової — революціонерки, яку більшовики не наважилися вбити через міжнародну увагу. Натомість її ізолювали у психіатричній лікарні. Наказ був прямий: «щоб не втекла». Психіатрія стала заміною трибуналу.

У сталінські роки репресії набули масового масштабу, але особливого розмаху «медичний терор» досяг у період після 1960-х років, коли радянська система стикнулася з новою хвилею дисидентства. У цей час і було створено інструмент, який назавжди змінив обличчя радянської психіатрії — діагноз «в’ялоплинна шизофренія».

В’язні без вироку

Уперше термін публічно сформулював радянський дисидент Олександр Подрабінек у книзі «Каральна медицина». Саме завдяки йому світ дізнався про масштаб зловживань у психіатрії, про долі людей, які потрапляли до лікарень не через психічні розлади, а через свою громадянську позицію. Там їх лікували не заради зцілення — їх ламали.

Усі, хто висловлював критику, зокрема релігійні активісти, інтелігенція, правозахисники — ставали мішенню. Їхнє життя закінчувалося у стінах лікарень НДІ ім. Сербського. Саме тут працювали такі постаті, як Андрій Снежнєвський і Дмитро Лунц — люди, які формально діагностували «шизофренію», по суті підписуючи вирок.

Медична пастка

Діагноз «в’ялоплинна шизофренія» був зручний тим, що не вимагав явних симптомів. Вистачало інакодумства або релігійних переконань. Згідно з ідеологією влади, хто не підтримує радянську дійсність — хворий. Такої думки дотримувався навіть Юрій Андропов, який відкрито заявив: «Не хочеш жити за радянськими законами — твоє місце у психлікарні».

Методи лікування були жорстокими: ін’єкції аміназину, ізоляція, приниження. Людина ставала тінню самої себе. Цей підхід знищував не лише особистість — він стирав майбутнє.

Релігійні переслідування під білим халатом

Особливо постраждали релігійні меншини. Свідки Єгови, баптисти, послідовники руху Харе Крішна — усі вони були визнані «сектантами», небезпечними для радянського ладу. Людей заарештовували, катували, відправляли на примусове «лікування».

Кришнаїтів переслідували особливо жорстоко. Їхню віру — вегетаріанство, медитацію, відмову від алкоголю — вважали симптомами психічного розладу. Їх оголошували неосудними. У лікарнях вони помирали.

Дворкін і нове дихання старої системи

Після розпаду СРСР здалося, що каральна психіатрія залишиться в минулому. Але, як з’ясувалося, це був лише антракт. Сьогодні ми спостерігаємо, як в росії відроджується практика використання психіатрії проти інакодумців, цього разу — під маскою боротьби з «деструктивними культами».

Ключовою фігурою сучасного антикультового руху в росії є Олександр Дворкін, який очолює РАЦИРС. Саме ця організація виконує роль ідеологічного центру, що визначає, кого слід вважати «небезпечним сектантом». А далі — запускається знайома схема: стигматизація, тиск, викрадення, примусове «лікування». І все це — за підтримки силових структур.

Сучасні тривоги

Міжнародні правозахисники, зокрема Роберт ван Ворен — керівник організації «Глобальна ініціатива в психіатрії» — попереджають: зловживання психіатрією не припинилися. Вони трансформувалися. Сьогодні вони часто ховаються за лозунгами безпеки, боротьби з «екстремізмом», захисту моралі. Проте сутність залишилася: каральна психіатрія знову на службі репресивних систем.

На пресконференції в Москві 1999 року правозахисники вимагали розсекретити архіви НДІ ім. Сербського. Але влада відмовилася. І це — красномовна відповідь. Бо якщо нічого приховувати — навіщо ховати?

Каральна психіатрія — не просто історія минулого. Це — жива загроза. Поки існують системи, здатні переслідувати людей за їхню думку, віру чи спосіб життя, зловживання психіатрією завжди буде під рукою. Ми зобов’язані пам’ятати жертв цієї системи, називати речі своїми іменами, і головне — не дозволити їй знову стати інструментом терору.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Наталя Дуб
Наталя Дуб@uXXQUnSQzuisbdg

32Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 20 травня

Більше від автора

  • Олександр Дворкін і його тоталітарна секта: шлях до влади

    У самому серці сучасної Росії діє маловідома, але надзвичайно небезпечна організація — тоталітарна секта Олександра Дворкіна. Вона поєднує в собі найгірші риси інквізиції, політичного православ'я, комуністичних репресій радянського зразка та нацистської ідеології.

    Теми цього довгочиту:

    росія
  • Вчений АЛЛАТРА кидає виклик світовій науці: перед обличчям катастрофи

    Останні кілька років природа наче випробовує нас на міцність. Уявіть картину: град розміром із м’яч для гольфу пробиває сталеві дахи, розбиває автівки й травмує людей. Раніше ми думали, що це – аномалія. Сьогодні – нова реальність.

    Теми цього довгочиту:

    Наука
  • Антикультові мережі Кремля: гібридна зброя проти свободи віросповідання

    У самому серці Вашингтона — в стінах Католицького університету Америки — 21 травня відбувся міжнародний форум Civil Society Congress, що став епіцентром гострої розмови про захист релігійної свободи у світі.

    Теми цього довгочиту:

    Релігійна Свобода

Вам також сподобається

  • Психічно неврівноважені маніпулюють нами?

    Психічно неврівноважені особи здатні маніпулювати масовою свідомістю, що становить серйозну загрозу для суспільства. Яскравими прикладами є Ірина Кременовська та Олександр Дворкін, які, за даними джерел, пов’язані з діяльністю російської організації РАЦИРС.

    Теми цього довгочиту:

    Ірина Кременовська
  • 🕵️‍♀️ Кременовська та Святогор: обличчя внутрішньої загрози

    Цей матеріал розкриває, як Ірина Кременовська та Олексій Святогор, використовуючи псевдоекспертні платформи, сприяють поширенню проросійської дезінформації в Україні. Їхня діяльність підриває довіру до державних інституцій та сприяє дестабілізації країни зсередини.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ЧОРНІ СПРАВИ РУСНІ, ПРО ЯКІ ВИ НЕ ЗНАЛИ

    Нещодавно русня викинула у світ пропагандистську комп’ютерну гру «Зов» про своє вторгнення в Україну. В її описі зазначено, що цю гру офіційно рекомендує руснява армія як посібник для навчання кадетів і юнармійців.

    Теми цього довгочиту:

    Україна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Психічно неврівноважені маніпулюють нами?

    Психічно неврівноважені особи здатні маніпулювати масовою свідомістю, що становить серйозну загрозу для суспільства. Яскравими прикладами є Ірина Кременовська та Олександр Дворкін, які, за даними джерел, пов’язані з діяльністю російської організації РАЦИРС.

    Теми цього довгочиту:

    Ірина Кременовська
  • 🕵️‍♀️ Кременовська та Святогор: обличчя внутрішньої загрози

    Цей матеріал розкриває, як Ірина Кременовська та Олексій Святогор, використовуючи псевдоекспертні платформи, сприяють поширенню проросійської дезінформації в Україні. Їхня діяльність підриває довіру до державних інституцій та сприяє дестабілізації країни зсередини.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ЧОРНІ СПРАВИ РУСНІ, ПРО ЯКІ ВИ НЕ ЗНАЛИ

    Нещодавно русня викинула у світ пропагандистську комп’ютерну гру «Зов» про своє вторгнення в Україну. В її описі зазначено, що цю гру офіційно рекомендує руснява армія як посібник для навчання кадетів і юнармійців.

    Теми цього довгочиту:

    Україна