Львівська політехніка. Пофігізм та холод

Обіцяли й переобіцяли

6 липня в наслідок ворожого удару постраждали гуртожитки Львівської політехніки. Усі пошкодження тимчасово були “поремонтовані” плівкою та листами фанери з подальшою обіцянкою адміністрації внз завершити нормальний ремонт до 30 вереся.

Час плине, зима на носі, а студенти Львівської політехніки живуть в гуртожитках фактично без вікон. Адміністрація університету успішно забула про свою обіцянку та своїх студентів. Проте температура опускається до нуля, а плівка від холоду не спасає.

11 жовтня о 14:15 розпочались протести студентів та активістів “Прямо дії” біля Львівської політехніки. Студенти провели змістовну розмову з адміністрацією та висунули свої вимоги.

Джерело: https://lpnu.ua/ (сайт Львівської політехніки)

Запис акції протесту можна переглянути за посиланням:

https://www.instagram.com/p/CyQtKA4tKmP/?utm_source=ig_web_copy_link

Активісти “Прямо дії” разом із студентами політехніки змогли домогтись створення “Студентського комітету 11 жовтня”, який контролюватиме перебіг подальших ремонтних робіт. Адміністрація університету запевнила, що ремонт буде виконано до 7 листопада, а також, що опалення в постраждалих гуртожитках ввімкнуть раніше. Голова Студмістечка як бонус запропонував додатковий шар плівки та додаткові шерстяні покривала на період ремонту.

Починаючи з 13 жовтня вже почали надходити перші партії вікон та почались ремонтні роботи. Університет пообіцяв також оновити 378 дверей, які було понищено ударною хвилею та поремонтувати пошкоджені стіни. Загалом в необхідно замінити близько 800 вікон ( + бажано також зробити якісну заміну в керівництві студмістечка та університету, але про це потрібна інша стаття ))).

Тут ми можемо бачити, надшвидкі ремонтні роботи, після того як студенти дали чарівного стусана адміністрації університету. Джерело: https://lpnu.ua/ (сайт Львівської політехніки)
Тут ми можемо бачити, надшвидкі ремонтні роботи, після того як студенти дали чарівного стусана адміністрації університету. Джерело: https://lpnu.ua/ (сайт Львівської політехніки)
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ametrida Centurio
Ametrida Centurio@ametrida_centurio

493Прочитань
5Автори
8Читачі
На Друкарні з 27 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • "Від річки до моря" - який сенс у пропалестинському гаслі — DW

    Річка Йордан неспішно несе свої води від північно-східного краю Ізраїлю до Мертвого моря. На більшій частині свого 250-кілометрового шляху вона утворює кордон між Ізраїлем та Західним берегом річки Йордан з одного боку та Йорданією – з іншого.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Це не Європа твоїх батьків - Washington Post

    Зараз 27 країн ЄС стикаються з перспективою більш кардинальних змін. Війна, міграція, рецесії після пандемії та фермери спричинили прискорення популізму в більшій частині ЄС саме тоді, коли блок готується обрати новий парламент цієї весни.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Класові засоби — IPG–Journal

    Рятуємо демократію страйками? У США автомобільна промисловість боролася за 30-відсоткове підвищення заробітної плати – і таким чином не лише зміцнювала середній клас.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика

Коментарі (2)

Який кінець даної історії?

Вам також сподобається

  • "Від річки до моря" - який сенс у пропалестинському гаслі — DW

    Річка Йордан неспішно несе свої води від північно-східного краю Ізраїлю до Мертвого моря. На більшій частині свого 250-кілометрового шляху вона утворює кордон між Ізраїлем та Західним берегом річки Йордан з одного боку та Йорданією – з іншого.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Це не Європа твоїх батьків - Washington Post

    Зараз 27 країн ЄС стикаються з перспективою більш кардинальних змін. Війна, міграція, рецесії після пандемії та фермери спричинили прискорення популізму в більшій частині ЄС саме тоді, коли блок готується обрати новий парламент цієї весни.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Класові засоби — IPG–Journal

    Рятуємо демократію страйками? У США автомобільна промисловість боролася за 30-відсоткове підвищення заробітної плати – і таким чином не лише зміцнювала середній клас.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика