«Будинки нові, та забобони старі.
Не винищать їх ні роки, ні моди, ні пожежі…»
Чергова спроба «впорядкувати» клінічні дослідження через створення «особливих списків» МОЗ виглядає як класичний рецидив бюрократичної хвороби. Ще за часів Олександри Кужель на посаді голови Держкомпідприємництва було офіційно визнано, що орган ліцензування МОЗ є лідером за корупційними ризиками. Минають десятиліття, змінюються фасади, але бажання чиновника тримати «ключ від інновацій» у своїй кишені залишається незмінним.
Створення «закритих переліків» замість прозорих критеріїв якості — це не про розвиток університетської медицини. Це про спробу зруйнувати живу екосистему на догодження адміністративній монополії. Пацієнт при цьому втрачає не просто «доступ до ліків», він втрачає шанс на сучасне лікування вже сьогодні.
Не можна побудувати нове, просто заборонивши працювати успішним.
З Клінікою «Оберіг»
