Автор: Павло Лузін для The Jamestown Foundation
Оригінальний допис був опублікований 25 липня 2024 року
Стисло:
Державне агентство статистики росії, Росстат, повідомило про зростання виробництва озброєнь у першій половині 2024 року. Однак це зростання є менш вражаючим, якщо розглядати дані про фізичні обсяги виробництва, оскільки вони залежать від цін у рублях.
Росія змогла збільшити виробництво лише деяких компонентів, необхідних для виробництва озброєнь, а це означає, що без відповідного збільшення виробництва необхідних компонентів росія навряд чи зможе суттєво збільшити обсяги виробництва озброєнь.
Російський військово-промисловий комплекс модернізується недостатньо швидко, щоб встигати за попитом, а це означає, що росія не зможе збільшити темпи виробництва озброєнь у довгостроковій перспективі.
24 липня російське державне статистичне агентство Росстат оприлюднило дані про динаміку промислового виробництва за перше півріччя 2024 року. Ці дані свідчать про те, що росія все ще має проблеми із нарощуванням темпів виробництва озброєнь. З одного боку, індекс промислового виробництва продемонстрував зростання в галузях, пов'язаних з виробництвом озброєнь, порівняно з аналогічним періодом 2023 року:
+36,1% у виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування (включає артилерійські снаряди та інші вироби);
+35% у виробництві комп'ютерів, електронних і оптичних приладів;
+26,5% у виробництві інших транспортних засобів (включає суднобудування та аерокосмічну промисловість); і
+5,6% у виробництві хімічної продукції.
З іншого боку, розрахунок індексу сильно залежить від рублевих цін, а отже, від монетарної інфляції та інфляції витрат. Картина є набагато менш вражаючою, якщо поглянути на наявні дані щодо фізичного виробництва основних видів продукції, необхідних для виробництва озброєнь. Загалом, зростання відбувається, але якщо порівнювати статистику з довоєнним періодом, то приріст може обчислюватися десятками, а не сотнями відсотків, і подальші зусилля з розширення виробництва озброєнь наштовхуватимуться на структурні обмеження.
Хімічна промисловість
Хоча глибина детальних щомісячних даних обмежена 2021 роком, можна побачити тенденції, пов'язані з виробництвом продукції, необхідної для виготовлення вибухових речовин і твердого ракетного палива:
Очевидно, що росія змогла суттєво наростити виробництво лише толуолу - та й то лише в 1,5 рази. Більше того, після уповільнення темпів нарощування випуску толуолу в січні-червні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року (3,4% проти 28,2% відповідно), хімічна промисловість росії змогла знову прискорити зростання у 2024 році ще на 12,8%. Однак стійкість цієї динаміки стане зрозумілішою, коли будуть доступні дані за весь рік.
На жаль, детальні дані про випуск алюмінієвих порошків, які також використовуються для виробництва деяких вибухових речовин, відсутні. Однак наявні цифри свідчать про 10-відсоткове зростання у січні-травні 2024 року порівняно з січнем-травнем 2021 року. Коли будуть опубліковані дані за січень-червень 2025 року, ймовірно, кардинальних змін не спостерігатиметься.
Тому навряд чи росія зможе збільшити виробництво артилерійських снарядів, бомб, твердопаливних та крилатих ракет «у кілька разів» без відповідного збільшення виробництва їхніх хімічних компонентів, навіть якщо деякі з цих складових матеріалів частково імпортуватимуться з-за кордону.
Феросплави
Спостерігається помітний спад виробництва різних феросплавів, що використовуються у виробництві зброї та інших галузях промисловості. Важко сказати, чи має цей спад значний вплив на російський військово-промисловий комплекс. Проте, це може обмежити здатність росії виробляти важкі звичайні озброєння:
Слід зазначити, що навіть якщо щорічне падіння виробництва феросплавів буде меншим, ніж це виглядає зараз, повністю компенсувати його практично неможливо.
Електронна промисловість
Попри санкції та повну залежність від імпортних комплектуючих, в електронній промисловості росії спостерігається значне зростання випуску напівпровідникових приладів та їхніх частин. Однак темпи виробництва цих пристроїв все ще далекі від піку, який спостерігався у 2017 році. Більше того, незважаючи на зростання цієї категорії продукції, галузь стикається з проблемами у виробництві мікроелектронних схем та друкованих плат:
Росія може компенсувати очевидний спад за рахунок імпорту мікросхем з Китаю і навіть західних країн. Проте сам факт падіння свідчить про те, що стан російської електронної промисловості далекий від стійкого в довгостроковій перспективі.
Вантажівки, кульковальниці та дизельні двигуни
Для проведення всебічного аналізу недостатньо даних про виробництво різних типів транспортних засобів, що використовуються російськими збройними силами, але деякі доступні статистичні категорії можуть допомогти краще зрозуміти цю сферу.
Усі три категорії демонструють відносно стабільне зростання порівняно з довоєнним періодом. Це свідчить про те, що аналогічний процес відбувається і у виробництві бойових машин. Однак, як нещодавно показав випадок з Курганмашзаводом, це зростання також стикається зі структурними обмеженнями.
Якість цього збільшення виробництва також викликає сумніви. Наприклад, низька якість авіаційних кульковальниць, поставлених у 2017-2022 роках, призвела до незапланованого ремонту п'яти військово-транспортних літаків Іл-76.
Металообробні верстати
Росія залишається вразливою до іноземної залежності у виробництві сучасних металообробних верстатів. Зменшення обсягів виробництва сучасних металообробних верстатів російського виробництва означає, що західні санкції спрацювали (хоча їх ще можна вдосконалити), і що навіть імпорт верстатів і комплектуючих до них з Китаю поки що не дозволив росії вирішити фундаментальну проблему:
Це ставить під сумнів здатність росії модернізувати свій військово-промисловий комплекс, хоча не виключено, що Кремль може спробувати це зробити. Таке обмеження також означає, що росія навряд чи здатна збільшити темпи виробництва озброєнь у довгостроковій перспективі. Погляд на темпи виробництва складових оборонної продукції демонструє, як російський військово-промисловий комплекс деградує в корінні. Якщо ці тенденції продовжаться, росія не матиме бази для виробництва більших боєприпасів і військової техніки, необхідних їй для продовження тривалої війни.
