Програма, фінансована західними країнами, понад три роки підтримувала ініціативу ненасильницького спротиву на окупованих Росією територіях України, закликаючи мирних жителів до вкрай небезпечних акцій, хоча вже було відомо про смерті, катування та арешти десятків волонтерів, повідомляє The Kyiv Independent. Ініціатива «Жовтої стрічки» позиціонувалася як мирна форма спротиву: її учасники публікували фото з українською символікою та проводили інші символічні акції проти окупації.
На окупованих територіях будь-який спротив є під суворим контролем. Програма «Жовта стрічка» та її проєкт «Зла Мавка» пропонували волонтерам вкрай небезпечні завдання: наприклад, слухати українські пісні на вулиці, фотографуватися з національною символікою чи спалювати російські прапори — дії, що миттєво привернуть увагу ФСБ.
Розслідування The Kyiv Independent показало: західні уряди через британсько-дубайську компанію IN2 профінансували цей проєкт, який покладався на добровольців, що «підписалися» на ризик. IN2 (консультанткою якої є політологиня Ганна Шелест, а радником — журналіст Девід Патрікаракос) отримала гранти від урядів Британії та Канади. Ці кошти в рази перевищували потреби «Жовтої стрічки» і «Злої Мавки», але організатори всіляко применшували пов’язані ризики та намагались приховати критику.
За словами поінформованих осіб, керівники проєкту цинічно ігнорували численні попередження про вразливості в безпеці, якими міг скористатися ФСБ. Головним для них було зберегти західне фінансування, а не захистити волонтерів. Сам рух ще у 2022 році визнавав: близько 30 його учасників було заарештовано, декілька «загинули». Проте нині IN2 і Шелест запевняють, що «жодного волонтера не постраждало». Критики називають таку позицію безвідповідальною — мовляв, реальних фактів переслідувань і смертей не заперечиш.
Насправді навіть мирні акції суворо карають. У Криму уже виписують штрафи за синьо-жовтий одяг, в окупованому Херсоні одному проукраїнському активістові ампутували вухо й вибили зуби просто за проукраїнську позицію. Колишній партизан Володислав Овчаренко каже, що у містах типу Луганська «не пройдеш і десяти метрів, щоб тебе не зафіксували» на камери ФСБ. У таких умовах будь-яке завдання «Жовтої стрічки» для добровольців стає практично смертельним.
Українські спецслужби також зацікавилися цією програмою. За даними видання, у рамках внутрішнього розслідування опитували причетних осіб — зокрема полковника Андрія Климена, який заперечує будь-яку роль у проєкті. Шелест та Патрікаракос стверджують, що допитів щодо них не було. У ССО визнають: через складність схеми програми проконтролювати всі етапи непросто.
Набір волонтерів відбувався через небезпечного незашифрованого Telegram-бота. Достатньо було вказати вік і регіон, і бот пропонував ознайомитися з довгим переліком порад з безпеки (до 4500 слів), але це було необов’язково. Перепустивши цю інструкцію, доброволець отримував завдання: наприклад, сфотографувати обкладинку паспорта на тлі свого міста або пов’язати жовту стрічку на знак протесту (ці дії просувалися у соцмережах як «безпечні»). Одночасно бот пропонував геть небезпечніші варіанти без жодних попереджень: доповісти про пересування російських військ чи слухати українську пісню у громадському транспорті. Одночасно він міг запропонувати ще більш ризиковані завдання: «одягнути українську вишиванку» чи «слухати українську пісню в автобусі» — без жодних додаткових застережень.
Навіть «найбезпечніші» завдання іноді призводили до трагедій. У 2024 році мешканку Мелітополя Сівіль Велієву затримали після публікації нею фото з українською символікою — окупанти відстежили її шлях за допомогою місцевих камер відеоспостереження. Таким чином навіть найменший протест міг видати людину. Навіть західні розвідники з досвідом називають такі методи «дико безвідповідальними». Колишній співробітник ЦРУ Ед Боган зазначав: «не може бути нічого важливішого за безпеку людей, які наражаються на смертельний ризик».
Канада припинила фінансування проєкту у 2024 році, а Британія підтримала його далі зі застереженнями. У 2025-му уряд Великої Британії виділив програмі сотні тисяч фунтів на кілька місяців, але згодом зупинив допомогу — після появи інформації про сумнівну безпеку та ефективність ініціативи. За словами співробітника української розвідки, «вони наражають людей на смерть заради власної вигоди», тому коли міністр Стівен Дауті дізнався про проблеми, фінансування швидко припинили.
Критики повідомляють: будь-яка оцінка програми нерідко викликала тиск. Деякі, хто застерігав про небезпеку, відчували, що за ними стежать у Києві, а на декого подавали до суду. Одну з критичних публікацій довелося видалити: Девід Патрікаракос особисто просив зробити це, апелюючи до «ризику для активістів», хоча самі волонтери справді побоюються за своє життя через цю програму.
Особливо резонансними були розбіжності у заявах «Жовтої стрічки». У 2022–2023 роках її представники прямо говорили про затриманих і загиблих волонтерів (наводили цифру близько 30 затриманих, «деякі з них загинули»). Але у 2025 році на запит журналістів вони відповіли, що «жодного випадку кримінальних переслідувань не зафіксовано», а найсуворіша санкція — адміністративний штраф. Це суперечить фактам. Вже відомі випадки, коли волонтерів «Жовтої стрічки» кидали до тюрем, катували або вбивали. Наприклад, у вересні 2024 року в Севастополі 25-річну кримську татарку Ксенію Светлішину засудили до 5 років колонії лише за участь у «Жовтій стрічці» (згодом строк збільшили до понад 13 років). За даними українських військових, у 2023–2025 роках було кілька зникнень і вбивств волонтерів «Жовтої стрічки» та «Злої Мавки».
Водночас організатори апелювали до звіту NGO Truth Hounds, нібито «який не виявив зв’язку» між їхньою діяльністю та репресіями. Самі Truth Hounds пояснюють: вони проводили лише обмежений моніторинг відкритих джерел, що не стосується систематичного вивчення програми, і не можуть стверджувати про відсутність жертв. Таким чином твердження організаторів про те, що «доказів не існує» є недостовірними.
Рух «Жовта стрічка» зародився навесні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії як спосіб символічного ненасильницького спротиву. Однак у реаліях жорстокої окупації навіть такі акції можуть стати смертельно небезпечними.
Джерело — The Kyiv Independent
