Весь світ — у твоїй кишені: будь-які ідеї, готові істини та сенси. Бери й користуйся. Але в тому й пастка: що більше черпаєш із цього джерела, то менше розумієш насправді. Навіщо шукати, якщо все піднесли на таці? Навіщо мислити, якщо за тебе вже все вирішили?
Не відчуваєш юнацького драйву? Тримай «магічну таблетку». Не спрацювало? Ось інша, і ще одна — без кінця. Світ здається незбагненним? Тобі дадуть зручне трактування. На серці пустка? Тобі підсунуть готову ідеологію. Так триватиме доти, доки ти остаточно не забудеш, ким є насправді.
Життя не втиснути у сухі формули. Власний шлях не обіцяє жодних гарантій. Але крокуючи ним, ти знаєш напевно: ти — свій єдиний вірний попутник і найкращий друг. Твої помилки, твоя самотність, твоя реальність — це те, що належить тільки тобі.
І тоді, навіть коли світ навколо почне розсипатися на друзки, ти залишишся собою. Тож обирай: чи варте чогось твоє справжнє життя, чи тобі вистачить ролі «цільової аудиторії»?
Тут немає правильних відповідей. Є тільки шлях
