Польща після нападу Росії на Україну прийняла сотні тисяч українських біженців. Але зараз польські політики хочуть зменшити суму дитячих виплат для українців.
Лукаш Якубовський проводить тренінги з протидії дискримінації та представляє організацію під назвою «Ніколи знову» (Nigdy wiecej) у польській столиці Варшаві. Йому доводиться регулярно бувати в школах, де польські діти ображають і чинять психологічний тиск на своїх українських однокласників. За словами Якубовського, таких випадків стає дедалі більше.
«В одній школі, з якою я працюю, є діти з України, які тільки-но почали вчити польську мову і, природно, поки що відчувають труднощі в розмові. Але деякі школярі не хочуть із ними гратися, відштовхують їх, ображають і таким чином створюють свого роду психологічну стіну. Вони кажуть їм, щоб ті поверталися в Україну», - розповідає Якубовський у розмові з DW.
Усілякі расистські атаки організація документує, заносячи до своїх «Коричневих книг», які публікує з 2009 року. За словами Якубовського, за останні роки різко зросла зафіксована кількість нападів на майже мільйон українських біженців, які були змушені тікати до Польщі після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Фактично зростає і кількість повних ненависті коментарів на адресу українців в інтернеті та соцмережах. У них уряд Польщі звинувачують у тому, що він надає занадто велику підтримку сусідній країні, яка стала жертвою російської агресії. Лунають заклики «захистити» від «штурму українців» польські органи місцевого самоврядування.
Наприклад, полька, яка зараз мешкає в Норвегії, стверджує в соцмережах, що в її місті зросла захворюваність через, як вона вважає, надто велику кількість українців там. А відомий у правих колах польський публіцист висуває тезу, що Україна є країною, яка морально деградує, тож Польща не повинна мати з нею справи.
У березні 2024 року на штаб-квартирі фонду «Український дім» у Варшаві намалювали свастику. За словами голови фонду Мирослави Керик, це пояснюється «зростанням антиукраїнських настроїв» у Польщі, що посилилися під час суперечок довкола експорту зерна та сільгосппродукції між двома країнами.
Напади на українців у Польщі - більше не рідкість
У 2023-2024 роках у Польщі відбувалися масові протести фермерів проти відкриття ринку ЄС для українського зерна. Під час тодішніх демонстрацій протестувальники ображали та принижували українців. Схожі формулювання звучали і у 2023 році під час протестів польських водіїв вантажівок проти відкриття ринку ЄС для українських транспортних компаній. Ці протести підтримувала ультраправа партія «Конфедерація».
Крім того, організація «Ніколи знову» задокументувала сотні нападів на українців, унаслідок яких їм було завдано побоїв або вони стали жертвами інших форм фізичного насильства.
«Для нападу буває достатньо почути на вулиці мову східних європейців, байдуже, українську чи російську, оскільки місцеві жителі часто не можуть помітити різницю між двома мовами, - каже Якубовський. - Як наслідок, з таким ворожим ставленням стикаються і люди, які живуть у Польщі вже роками».
Від ентузіазму допомагати українцям до реальності
Щодо падіння рівня симпатій до українців у Польщі свідчать результати опитування, проведеного в листопаді-грудні 2024 року варшавським аналітичним Центром Мерошевського. За даними соціологів, лише 25 відсотків респондентів висловилися позитивно про біженців із сусідньої країни, тоді як 30 відсотків - негативно, а 41 відсоток - нейтрально.
Половина опитаних вважає, що рівень підтримки біженців занадто високий і лише п'ять відсотків називають його недостатнім. У Польщі наразі поширена думка, що українці мають надто високі запити щодо соціальних виплат та рівня заробітної плати. Поляки вважають, що біженці занадто себе пафосно позиціонують, вони галасливі та нахабні. Водночас опитування показало і зворотний бік медалі: падаючу симпатію українців щодо своїх західних сусідів. Якщо у 2022 році 83 відсотки українців позитивно ставилися до поляків, то вже в листопаді 2024 року цей показник знизився до 41 відсотка.
«Деміфологізація» українців у Польщі
Одночасно зросла кількість людей із нейтральною позицією, що, на думку соціологів, «свідчить про зростання прагматичного характеру відносин». Таке явище дослідники назвали терміном «деміфологізація» українців в очах поляків. З одного боку, вони, як і раніше, поважають їхню «героїчну позицію» у війні, і більшість поляків підтримують зусилля України зі вступу до НАТО і Європейського Союзу. Але, з іншого боку, в реальності, на перший план все частіше виходять різні повсякденні проблеми.
Тим часом на польському ринку праці українці зуміли зарекомендувати себе як працелюбних та ділових, що збільшує страх поляків перед конкуренцією з їхнього боку.
«При цьому багато хто розуміє, наскільки важливі українці для польської економіки. Багато компаній бояться, що виникнуть великі проблеми, якщо раптом сотні тисяч українців залишать країну», - говорить у розмові з DW директор Центру Мерошевського Ернест Віцишкевич.
Українська активістка Наталія Панченко - одна з найвідоміших персон української діаспори в Польщі. Через це вона часто стає об'єктом ненависті та нападок.
«Напади на мене частіше відбуваються в інтернеті з боку анонімних осіб, які ніколи не зустрічалися зі мною особисто, або виміщають на мені всю свою злість проти всіх українців», - каже вона.
Однак Панченко вважає, що між результатами офіційних опитувань і реальним життям - велика різниця.
«У реальному житті більшість поляків, з якими ми стикаємося на роботі, в дитсадку чи школі, не мають нічого проти нас. Більшість українців у Польщі, як правило, добре прижилися, швидко вчать польську мову і рідко чують недобрі слова від поляків»», - каже Панченко, яка є співзасновницею фонду StandWithUkraine та ініціативи “Євромайдан Варшава”.
Українці в Польщі - тема передвиборчих кампаній і дебатів
Деякі польські політики використовують антиукраїнські настрої, щоб набрати бали під час передвиборчої кампанії, яка зараз у самому розпалі. У квітні 2025 року в країні відбудуться чергові президентські вибори. Кандидати на президентську посаду - ліберал від правлячої партії «Громадянська платформа» (ГП), мер Варшави Рафал Тшасковський, і кандидат від правих консерваторів Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість» (ПіС), - теж взяли на озброєння українське питання. Вони хочуть, щоб виплата допомоги дітям, яка наразі становить близько 200 євро в місяць на дитину, залежала від того, працюють батьки чи ні, і чи платять податки в Польщі.
Зараз усі батьки в Польщі отримують допомогу на дітей. Із 900 тисяч українських біженців у Польщі більша частина працює. Для них це життєво необхідно, бо жодної іншої соціальної допомоги українські біженці в Польщі не отримують.
Тому Наталя Панченко переконана, що обмеження виплат допомоги на дітей, про яке зараз говорять кандидати в президенти, є дискримінаційним, оскільки воно стосується тільки українських біженців, і жодної іншої групи мігрантів. Проте це може стати реальністю, оскільки вимога позбавити українських біженців виплат на дітей - одна з небагатьох, що об'єднують майже всі партії в Польщі.
Джерело — DW
