Держбюджету України знадобиться 33 млрд євро у 2024 році. Союзники готові підтримати Київ. Попри блокаду з боку Угорщини, в ЄС допомогу пообіцяли. Гроші для України шукають і у G7.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці минулого року у своєму відеозверненні знову закликав західних союзників і у 2024 році підтримати Україну, яка захищається від російської агресії. Київ отримує від країн Заходу багатосторонню допомогу - як суто фінансову для держбюджету країни, так і пряму військову допомогу у вигляді постачання озброєнь і боєприпасів.
Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив виданню Forbes:
“У 2023 році бюджет України отримав від іноземних партнерів 38 млрд євро – щоб держава могла платити зарплати та підтримувати критичну інфраструктуру. У 2024 році потреба у фінансовій допомозі становитиме 33 млрд євро.”
G7 під головуванням Італії, а також Євросоюз у 2024 році продовжать працювати над наданням довгострокової фінансової допомоги Києву. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні обіцяє зробити Україну головною темою свого головування у "великій сімці", до якої, крім Італії, входять США, Канада, Японія, Франція, Великобританія та Німеччина. Спостерігачі зазначають, що Мелоні, яка належить до політиків правопопулістської спрямованості, на міжнародній арені не перешкоджає підтримці України. Це дивує, оскільки інші політики з цього табору в Європі підтримують Росію.
Угорщина перешкоджає наданню допомоги Україні
Наприклад, регулярно демонструє таку позицію, виступаючи всупереч спільній думці ЄС, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан. На останньому саміті Європейського Союзу в середині грудня він, використовуючи право вето, перешкоджав ухваленню рішення щодо надання довгострокової допомоги Україні до 2026 року у розмірі 50 млрд євро. Втім, якщо Угорщина 1 лютого на спеціальному саміті ЄС проголосує проти надання допомоги, це не означає, що Україна не отримає європейських грошей. Про це заявив голова Євроради Шарль Мішель на прес-конференції. Гроші так чи інакше будуть надані, наголошують дипломати у Брюсселі, які зараз розробляють "план Б".
Спеціальний фонд допомоги Україні
Єврокомісія запропонувала виділяти довгострокову макроекономічну фінансову допомогу Україні із регулярного бюджету ЄС. Така модель вже використовувалася торік, для надання 18 млрд євро Києву у вигляді кількох траншів. Цей механізм мав стати обов'язковим на найближчі кілька років – але Будапешт блокує його, намагаючись домогтися від ЄС виконання своїх вимог.
Якщо Угорщина не змінить своєї позиції, то решта країн-членів ЄС планує заснувати фонд допомоги Україні, не пов'язаний безпосередньо з європейським бюджетом. Для наповнення фонду буде взято кредити, гарантії за якими нададуть країни-члени ЄС – за винятком Угорщини. Гроші з фонду передадуть Києву у вигляді безвідсоткових кредитів на 35 років, а виплату відсотків візьме на себе Євросоюз. Коли ЄС розпочне переговори про вступ України, країна також зможе отримувати гроші з бюджету ЄС на підготовку до вступу. Але їх обсяг буде меншим, а надання також залежатиме від Угорщини.
Крім того, працює і ще один спеціальний фонд ЄС, так званий "Фонд миру", що поповнюється за рахунок внесків країн-членів ЄС. З цього фонду фінансується військова допомога Україні або виплачуються компенсації державам, які безпосередньо постачають Україні озброєння. У 2023 році цією лінією здійснено поставки Києву на 5,6 млрд євро. Всього, з початку війни, ЗСУ безоплатно отримали військову допомогу від ЄС та окремих європейських країн загальним обсягом 27 млрд євро. Лідером на континенті за обсягом допомоги є Німеччина, яка за даними Інституту світової економіки в Кілі надала 17 млрд євро. А серед країн Заходу, Німеччина – друга, після США, за обсягом допомоги Україні.
Конгрес поки не ухвалив рішення про допомогу Україні
США надали в перерахунку 2023 року Україні 44 млрд євро лише військової допомоги. Американський президент Джо Байден пообіцяв у 2024 році виділити ще 55 млрд євро військової та фінансової допомоги постраждалим від війни Україні. Поки що Республіканська партія в Конгресі США не підтримала цей план. Якщо республіканці не змінять жорсткого курсу, то фінансові та військові можливості Києва суттєво погіршаться.
Чи зможуть інші країни заповнити вакуум, що утворився, не зрозуміло, оскільки йдеться не лише про гроші, а й про озброєння та боєприпаси, які є тільки у США. Так, країни ЄС вже зіткнулися з труднощами виконати навіть свої власні обіцянки та надати українській армії мільйон артилерійських снарядів.
Доля заморожених активів РФ у Європі
Тим часом Італія хоче закликати країни "великої сімки" активізувати надання фінансової та військової допомоги Україні. Чи будуть і в якому обсязі для цього використовуватимуться заморожені в Європі російські активи, поки що не відомо, єдиного рішення серед країн G7 немає.
Так, газета Financial Times повідомила, що Вашингтон наполягає на тому, щоб "велика сімка" після багатьох заяв нарешті надала конкретний план використання доходів, одержуваних від заморожених активів РФ за кордоном у розмірі 300 млрд євро. Тільки в бельгійському Clearing Bank лежить 191 млрд євро - ці гроші, як і раніше, належать російській стороні, хоч і були заморожені внаслідок санкцій.
Бельгія заявила, що готова передати Україні податки на прибуток, отриманий з російських активів. Але на останньому саміті ЄС низка країн, у тому числі Німеччина, Франція та Італія, висловили сумнів щодо правомірності такого кроку. Євро, як стабільна загальноєвропейська валюта, може опинитися під загрозою, якщо фінансові ринки ЄС перестануть бути надійною гаванню для іноземного капіталу. Крім того, Італія побоюється санкцій з боку Росії щодо власної промисловості. Тому, поки що, план використання заморожених активів РФ для підтримки України не був підтриманий усіма країнами ЄС. США зараз намагаються досягти його реалізації через G7. Рішення має бути прийняте до спеціального саміту, який відбудеться напередодні другої річниці початку війни РФ проти України. Поки що за використання заморожених російських активів виступають США, Канада та Великобританія.
Джерело — DW
