Друкарня від WE.UA

Шлях ідей не має кінцевої зупинки — він лише відкриває нові горизонти. Якщо для вас пізнання — мандрівка без дороговказів, зустрінемось там, де думка народжує світ.

Mentis detox Philosophy | Давня філософія для сучасного життя.

Сила в тиші

Еллада, 342 рік до нашої ери.
На південному узбережжі Егейського моря, в тіні кипарисів і між колонами храмів, жив старий філософ — Деметрій з Епікура. Він був чоловіком із втомленими очима, які вже бачили смерть, зраду і марнославство. Та саме тому його мовчання було глибшим за будь-яку промову.

Деметрій не завжди був філософом. Колись — військовим стратегом, він служив при дворі Архонта Меланіппа, допоки не побачив, як його перемоги стали інструментом тиранії. Він зрікся слави й поселився в горах, шукаючи не істину — а спокій.

Та спокій не триває вічно. У місто прийшла чума. Не та, що вбиває тіло, — гірша. Чума страху.


Тінь, що стискає серце

Після загибелі Архонта, у місті запанував хаос. Довіра між людьми зникла, кожен боявся кожного. Раби почали тікати, вчителі — мовчати, а солдати — чинити беззаконня. Люди шепотіли, що це кара богів, і з кожним днем страх зростав, мов буря, що нависає над морем.

Молодь, яка ще вчора дискутувала на агорі про чесноти, тепер ховалася в будинках. Купці закривали крамниці. Навіть жерці — і ті боялися запалити вогонь у храмах, аби не накликати “пильне око Афіни”.

Тільки Деметрій порався біля свого дому, мовчки. Люди з подивом і тривогою спостерігали, як старий не тікає, не молиться, не кричить. А коли до нього прийшов юнак Філон, син розгубленого купця, і запитав:

— Чому ти не боїшся?
Деметрій відповів:
— Бо страх — це рабство. А я був рабом досить.


Діалоги під кипарисом

Щоночі до Деметрія приходили люди. Хтось — просити поради, інші — просто мовчки присісти поруч. Він не пропонував рятівного бога чи закляття. Він пропонував... думку.

— Світ — це не те, що з нами трапляється, — казав він. — Це те, як ми це сприймаємо.

Він навчав людей принципів стоїків, про яких чув ще в юності:

  • Контролюй лише те, що можеш контролювати.

  • Все зовнішнє — байдуже.

  • Добро і зло — не в речах, а в наших судженнях про них.

Деметрій пояснював, як гнів виникає з очікувань, як страждання — з намагання змінити те, що незмінне. Люди слухали, сперечалися, плакали — і поверталися наступного дня.


Під покровом нічної правди

Минали тижні, і страх у місті почав слабшати. Проте з'явилась інша загроза — апатія.

— Якщо все байдуже, — запитував Філон, — то навіщо жити взагалі? Навіщо діяти, любити, втрачати?

Деметрій тоді мовчав довго. А потім відповів:
— Стоїцизм — не байдужість, а вогонь без диму. Ми діємо не задля результату, а бо це чесно. Ми любимо — бо це вибір, а не гарантія. Ми приймаємо смерть — бо вона частина життя, не його кінець.

І це було складніше за страх. Бо тепер кожен мав обирати свій шлях без опори на божества, долю чи щастя.


Душевний спокій, який не зрушила буря

Коли у місто повернувся спокій, Філон став вчителем. Його учні пам’ятали не лише його слова, а й історію про старого філософа, який вчив не боротися зі страхом, а бачити крізь нього.

Деметрій помер тихо, як і жив. На його могилі викарбували:

Тиша не є втечею. Вона — перемога над бурею.

Мудрість життя

Світ завжди буде повен хаосу, втрат і болю. Але ми не зобов’язані ставати його жертвами. Ми не обираємо бурі — але можемо обрати, ким бути в її центрі. Стоїцизм — це не втеча від життя, а його прийняття у всій глибокій, іноді трагічній, але завжди гідній істині.


Думки продовжують жити й після цієї історії — вони пульсують тут: Mentis detox Philosophy.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Mentis detox Philosophy
Mentis detox Philosophy@MentisDetox

Мислення сьогодення: Вибір!

754Прочитань
2Автори
7Читачі
На Друкарні з 8 липня

Більше від автора

  • Що таке симулякр

    Що таке симулякр …дуже глибоке питання, що зачіпає самі основи сучасної філософії та соціології. Справжня думка тут вимагає ретельного розгляду концепцій Жана Бодріяра.

    Теми цього довгочиту:

    Жан Бодріяр
  • Погляд на світ крізь призму давніх цивілізацій

    Розглядаючи світ крізь призму давніх цивілізацій, ми, коли вивчаємо спадщину Шумеру, Єгипту чи Мезоамерики, стикаємось із дивовижним феноменом. Їхня візія часу, простору та причинності функціонувала за принципами, які сучасна когнітивна антропологія тільки починає розшифровувати

    Теми цього довгочиту:

    Давні Єгиптяни
  • Чоловіче здоров’я залежить від жіночого

    Чоловіче здоров’я залежить від жіночого... наука руйнує міф про самодостатнього індивіда та пропонує біологічно обґрунтовану концепцію співбуття й залежності

    Теми цього довгочиту:

    Сучасна Нейронаука

Це також може зацікавити:

  • Стоїчна українська поезія. Скеля, що не схилилася

    Стоїчна українська поезія відкриває глибину людської стійкості і свободи. У сучасному суспільстві, де страх і залежність панують, ця історія про Філокла навчає стояти непохитно, не боятися втрат і залишатися вірним собі навіть у найбурхливіші часи.

    Теми цього довгочиту:

    Стоїцизм
  • Не озирайся і мовчи — Макс Кідрук

    Отже, моя друга книга Макса Кідрука — “Не озирайся і мовчи”. Якби я була підлітком, то вона запала б у душу глибше. Але і мене 32-річну книга затягнула не по-дитячому. Особливо динамічна друга половина твору, в якій події набувають швидких обертів та, на жаль, є невідворотними.

    Теми цього довгочиту:

    Макс Кідрук

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Стоїчна українська поезія. Скеля, що не схилилася

    Стоїчна українська поезія відкриває глибину людської стійкості і свободи. У сучасному суспільстві, де страх і залежність панують, ця історія про Філокла навчає стояти непохитно, не боятися втрат і залишатися вірним собі навіть у найбурхливіші часи.

    Теми цього довгочиту:

    Стоїцизм
  • Не озирайся і мовчи — Макс Кідрук

    Отже, моя друга книга Макса Кідрука — “Не озирайся і мовчи”. Якби я була підлітком, то вона запала б у душу глибше. Але і мене 32-річну книга затягнула не по-дитячому. Особливо динамічна друга половина твору, в якій події набувають швидких обертів та, на жаль, є невідворотними.

    Теми цього довгочиту:

    Макс Кідрук