Останнім часом я все частіше помічаю одну й ту саму закономірність. Коли в суспільстві стає страшно, коли люди переживають за безпеку, війну, майбутнє своїх дітей, завжди знаходяться ті, хто пропонує просте пояснення всіх проблем.
Вони кажуть: ось ворог.
І дуже часто цим ворогом виявляються не російські агенти, не корупціонери і навіть не ті, хто реально працює проти України.
Ні. Нам пропонують шукати ворога серед власних громадян.
Саме ця думка не давала мені спокою після прочитання великого розслідування про російську мережу впливу, опублікованого на «Друкарні».
В одному з найважливіших фрагментів автори пишуть:
«Через клеймо "секта" створюється образ внутрішнього ворога, сіються нетерпимість і розкол у суспільстві, а потім цей штучно створений страх використовується для просування вигідних російському впливу норм і законів»
Коли я прочитала ці рядки, то зрозуміла, що мова йде не лише про релігію.
Мова йде про технологію.
Спочатку людину або організацію оголошують небезпечною.
Потім запускається інформаційна кампанія.
Далі починають говорити про необхідність нових перевірок, нових обмежень, нових заборон.
І ось уже суспільство сперечається не про російську агентуру, не про корупцію, не про безпеку держави.
Усі обговорюють нову «секту».
Мене особливо вразило, що автори статті називають антикультову мережу не групою диваків чи маргіналів, а цілою інфраструктурою.
Наприкінці розслідування сказано:
«Антикультова мережа — не маргінальна група "борців із сектами", а інфраструктура загрози»
І якщо задуматися, це справді дуже серйозне твердження.
Адже інфраструктура — це не одна людина.
Це експерти.
Це медіа.
Це конференції.
Це політики.
Це активісти.
Це десятки людей, які підсилюють один одного.
Найнебезпечніше те, що страх завжди працює швидше за здоровий глузд.
Людина може не прочитати жодного документа.
Може не перевірити жодного факту.
Але якщо десять разів почує слово «секта», то на одинадцятий почне боятися.
Саме тому сьогодні для України критично важливо зберігати здатність мислити самостійно.
Ставити запитання.
Перевіряти джерела.
Шукати першоджерела.
Не дозволяти нікому вирішувати за нас, кого потрібно ненавидіти.
Мені здається, що одна з головних цілей таких розслідувань — не просто викрити конкретних людей чи організації.
Вони нагадують нам про дещо важливіше.
Демократія починається там, де людина перестає боятися думати самостійно.
А свобода починається там, де ми відмовляємося шукати вигаданих ворогів серед своїх.
Сьогодні Україна бореться не лише за територію.
Вона бореться за право залишатися суспільством вільних людей.
І саме тому кожен із нас повинен бути уважним до тих, хто намагається посіяти страх, підозру та ворожнечу між українцями.
Бо справжня сила країни — не в підозрілості.
Справжня сила країни — в довірі, солідарності та здатності бачити правду навіть тоді, коли її намагаються сховати за гучними ярликами.
Джерело:
https://drukarnia.com.ua/articles/vikrittya-rosiiskoyi-merezhi-vplivu-NCCsy
