Стратегічний імператив для ядерного озброєння Південної Кореї

Переклад статті Лахвіндер Сінгха “The Strategic Imperative for South Korea’s Nuclear Armament” у The Diplomat здійснений для PolitКраїни.

Південна Корея перебуває на переломному етапі, оскільки ядерна загроза з боку Північної Кореї стає дедалі гострішою. Значна різниця між військовими можливостями двох Корей призвела до того, що в Південній Кореї зростає рух за перегляд її позиції щодо ядерного озброєння.

Національна кампанія, що стартує 15 серпня, має на меті зібрати 10 мільйонів підписів на підтримку розробки Південною Кореєю власної ядерної зброї. Це є глибоким зрушенням, зумовленим сумнівами щодо надійності покладання лише на Сполучені Штати в питаннях тривалого стримування.

Ескалація ядерних загроз: Досягнення Північної Кореї

Ядерна програма Північної Кореї стрімко розвивається, досягнувши критичної стадії, коли її ядерний арсенал сприймається як "заряджений пістолет", готовий до негайного розгортання. Нещодавні безпекові дискусії в Сеулі підкреслили серйозність цієї загрози, наголосивши, що ядерний потенціал Північної Кореї зараз становить пряму і неминучу небезпеку для Південної Кореї.

Звіти свідчать, що ядерний арсенал Північної Кореї значно перевершує звичайну військову силу Південної Кореї. Навіть консервативні оцінки підкреслюють цей дисбаланс у воєнних силах. Розробка і нещодавнє розгортання мобільних пускових установок, здатних доставляти балістичні ракети з ядерним озброєнням, посилили занепокоєння щодо можливості раптового і руйнівного ядерного удару по території Південної Кореї. Ця загроза, що розвивається, підкреслює нестабільну ситуацію з безпекою, з якою стикається Південна Корея.

Зростає побоювання, що в разі північнокорейської ядерної атаки Сполучені Штати можуть зволікати або вагатися з відповідною реакцією. Такий "критичний розрив у часі" може зробити Південну Корею вразливою, оскільки її оборона може зруйнуватися до того, як буде вжито ефективних заходів у відповідь. Такий сценарій поставить США у скрутне становище: або ризикнути ескалацією конфлікту, відповівши ядерною силою, або піти на дипломатичне врегулювання, потенційно поставивши під загрозу безпеку Південної Кореї.

Національний заклик до ядерного озброєння

У відповідь на ці зростаючі загрози розгортається кампанія на підтримку створення Південною Кореєю власного ядерного арсеналу. Ця ініціатива відображає зростаюче переконання, що нинішня стратегія покладання на захист США може виявитися недостатньою для забезпечення безпеки Південної Кореї.

Опитування громадської думки за останні два роки постійно показують, що близько 70 відсотків південнокорейців підтримують набуття країною ядерної зброї. Кампанія зі збору підписів має на меті активізувати громадську підтримку більш автономної оборонної позиції, включаючи розвиток південнокорейського ядерного арсеналу.

Кампанія спирається на історичні прецеденти, коли країни прагнули створити незалежний ядерний потенціал як засіб самооборони. Кампанія стверджує, що Південна Корея повинна взяти під свій контроль власне майбутнє у сфері безпеки. Володіння ядерною зброєю розглядається як більш надійний засіб стримування проти північнокорейської агресії, який гарантує, що Південна Корея не залишиться вразливою до зовнішніх рішень під час кризи.

Цей зсув у бік ядерного озброєння знаменує собою значний відхід від традиційної оборонної стратегії Південної Кореї, яка значною мірою залежала від альянсу зі Сполученими Штатами. Протягом десятиліть Південна Корея залежала від американської ядерної парасольки для стримування Північної Кореї. Однак зміна характеру загрози змусила багатьох поставити під сумнів життєздатність такого підходу.

Диспропорція військових потенціалів: Стратегічний дисбаланс

Невідповідність між військовими можливостями Північної та Південної Кореї викликає значне занепокоєння. Експерти припускають, що навіть обмежена кількість північнокорейської ядерної зброї може створити руйнівну силу, набагато більшу, ніж будь-яка звичайна армія Південної Кореї може протиставити. Переважна потужність цієї ядерної зброї набагато перевищує потужність всієї звичайної артилерії Південної Кореї, що підкреслює величезну загрозу, яку становить ядерний арсенал Північної Кореї. Цей дисбаланс підкреслює труднощі, з якими стикається Південна Корея, захищаючись від такої грізної загрози за допомогою своїх нинішніх звичайних військових ресурсів.

Різкий контраст у військових можливостях призвів до закликів до Південної Кореї переглянути свою залежність від звичайних збройних сил і тактичних ядерних стратегій союзників. Замість цього висувається аргумент, що єдиний життєздатний шлях вперед - це продовження ядерного озброєння. Встановлення "ядерного балансу" на Корейському півострові, де і Північна, і Південна Корея володіють ядерною зброєю, вважається необхідним для підтримання миру і стабільності шляхом взаємного стримування.

Концепція досягнення стратегічного балансу за допомогою ядерного потенціалу ґрунтується на переконанні, що лише володіючи власним ядерним стримуючим фактором, Південна Корея може ефективно протистояти загрозі з боку Північної Кореї. Прихильники цього підходу стверджують, що такий підхід створить "баланс терору", подібний до того, який підтримував мир під час Холодної війни, гарантуючи, що жодна зі сторін не зможе ризикнути ініціювати конфлікт, не зіткнувшись з катастрофічними наслідками.

Правові та стратегічні виклики: Навігація на шляху до ядерного озброєння

Однак прагнення Південної Кореї до ядерного озброєння не позбавлене значних викликів. Країні доведеться долати складний комплекс правових, дипломатичних і стратегічних перешкод. Однією з головних юридичних перешкод є "Спільна декларація про денуклеаризацію Корейського півострова" - угода, яка забороняє обом Кореям розробляти або володіти ядерною зброєю. Для того, щоб рухатися вперед у напрямку ядерного озброєння, цю декларацію, ймовірно, потрібно буде переглянути або скасувати.

Крім того, Південна Корея ратифікувала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який зобов'язує підписантів відмовитися від розробки ядерної зброї. Сеулу доведеться вийти з договору, щоб продовжити розробку ядерного озброєння, що стало б неприємним відлунням виходу Північної Кореї з ДНЯЗ у 2003 році.

Крім того, обмеження, передбачені "Угодою про ядерне співробітництво між Кореєю та США", обмежують можливості Південної Кореї займатися збагаченням та переробкою ядерної сировини. Поправки до цієї угоди були б необхідні, щоб дозволити Південній Кореї розвивати потенціал, необхідний для виробництва ядерної зброї.

Щоб пом'якшити юридичні проблеми, остання кампанія закликає Південну Корею почати накопичувати матеріали, необхідні для розробки ядерної зброї, і створити системи доставки, здатні розгортати ядерні боєголовки. Крім того, лунають заклики до створення військових організацій, що спеціалізуються на ядерних операціях, і до розвитку те

хнологій моделювання, які б замінили необхідність у реальних ядерних випробуваннях.

Ці кроки вважаються необхідними для мінімізації "критичного часового розриву", протягом якого Південна Корея може бути вразливою до ядерного удару з боку Північної Кореї. Розвиваючи здатність виробляти ядерну зброю, залишаючись в рамках ДНЯЗ, Південна Корея може посилити свою позицію стримування в рамках міжнародного права.

Зміцнення Альянсу: На шляху до ядерного партнерства між Південною Кореєю та США

Для зменшення ризиків, пов'язаних з ядерним озброєнням, було запропоновано підняти південнокорейсько-американський альянс до рівня, який можна порівняти з ядерним партнерством Великої Британії та США. Це передбачало б розвиток Південною Кореєю власного ядерного арсеналу при збереженні міцних стратегічних зв'язків зі Сполученими Штатами.

Прихильники цієї кампанії наводять історичні приклади, коли США мирилися з ядерним потенціалом певних союзників, коли це слугувало ширшим стратегічним інтересам. Наводиться аргумент, що, зважаючи на зростаючу загрозу з боку Північної Кореї, Вашингтон міг би так само прийняти ядерне озброєння Південної Кореї як засіб зміцнення регіональної безпеки і стримування північнокорейської агресії.

Досягнення такого союзу на вищому рівні вимагатиме ретельних дипломатичних переговорів і чіткого узгодження стратегічних інтересів між США і Південною Кореєю. Мета полягає в тому, щоб будь-який крок Південної Кореї до ядерного озброєння розглядався як такий, що посилює, а не підриває безпеку обох країн і регіону в цілому.

Дорога попереду: Південна Корея на стратегічному роздоріжжі

Нинішня безпекова ситуація в Південній Кореї підкреслює нагальну потребу в комплексній переоцінці її національної оборонної стратегії. Прагнення до ядерного озброєння, про що свідчить триваюча кампанія зі збору підписів, підкреслює глибоке занепокоєння щодо ефективності існуючих оборонних заходів перед обличчям зростаючого ядерного потенціалу Північної Кореї.

Шлях до ядерного озброєння пов'язаний з проблемами, включаючи юридичні перешкоди, потенційні дипломатичні наслідки і ризик спровокувати регіональну гонку озброєнь. Однак багато хто стверджує, що ці виклики переважають імператив забезпечення безпеки Південної Кореї у все більш нестабільному середовищі.

У той час, як країна обмірковує своє майбутнє, Південна Корея стоїть на критичному перехресті. Рішення, прийняті в найближчій перспективі, матимуть глибокі наслідки для її безпеки і стабільності Корейського півострова. Незалежно від того, чи вирішить Південна Корея продовжувати ядерне озброєння, чи вивчати альтернативні стратегії стримування Північної Кореї, серйозність ситуації вимагає ретельного розгляду і виваженого підходу.

Прагнення до безпеки і миру на Корейському півострові ніколи не було таким нагальним, і міжнародне співтовариство буде уважно спостерігати за тим, як Південна Корея долає цей вирішальний момент у своїй історії. Вибір, зроблений зараз, сформує безпековий ландшафт країни на десятиліття вперед, визначивши, чи залишиться Південна Корея вразливою до зовнішніх загроз, чи стане більш самодостатньою і стійкою регіональною державою.

Автори PolitКраїни можуть не погоджуватися з тезами, представленими у перекладах, які публікуються на каналі для розуміння дискусії на ту чи іншу тему в основних світових виданнях.