Сучасна українська медіа-сцена: як талант перемагав вигоду.

Одного похмурого, сірого дня в березні я, сидячи вдома і готуючись до екзаменів в універі під улюблену музику раптово усвідомив, що весь мій плейліст вже заслуханий до нудоти, і я вирішив зробити те, що не робив ніколи раніше: перейшов до вкладки «Apple Music Top 100» серед українських слухачів і почав вивчати те, що там знаходиться. Знайдене там, здебільшого, розчарувало мене.

Я відкрив цей розділ навіть не сподіваючись знайти щось за смаком, оскільки мої вподобання в музиці дуже специфічні; майже кожна композиція грає на контрасті у порівнянні з рештою, і моя медіатека через це схожа на мікс з хітів нульових-вісімдесятих, сучасного репу, невеликої кількості фонка ретровейва та звичайних попсових пісень, які можна почути, ввімкнувши будь-яку радіостанцію. Через мою пристрасть до високого ВРМ і глибокого басу далеко не кожен трек може мене вразити.

Також помітну долю того, що я слухаю на періодичній основі складає «ностальгічна» частина, яка зібрала у собі більшість дуже популярних у 2015-2017 пісень, які лунали з кожного чайника в той час. Але сьогодні я уникну цю тему стороною.

Повертаючись до Топ-100, я хочу відмітити одну тенденцію, яка за останній рік стала зникати через російське повномасштабне вторгнення, але все одно залишається дуже помітною та відчутною серед українського суспільства: половина рейтингу складається з російских виконавців, особливо тих, хто продовжує свою кар`єру у себе на вітчизні та активно сплачує податки у казну РФ. У мене в голові і досі не може скластися картина того, що хтось після того, як побачив звірства росіян у Ірпені, Бучі, Гостомелі, Маріуполі, після ракетних атак на Запоріжжя, Кременчук, Київ і нещодавну трагедію у Дніпрі, що забрали десятки життів мирних українців, досі свідомо продовжує свідомо споживати їхній контент.

Особисто я не бачу нічого кримінального у тому, щоб іноді послухати пісню-другу чи поринутись у ностальгію, але те, що ці виконавці й досі утримують високі місця в українських чартах викликає у мені неабияке обурення.

З чим же пов’язана навала Инстасамок, Міягі, Моргенштерна чи Скріптоніта серед улюблених виконавців у українців?

Частина 1. Примари з минулого.

Щодо часів незалежності України, феномен перейняття культури сусіда бере свій початок у дев'яностих і повністю розкриває свій потенціал у нульових, і стосувався він не лише музики, а й кіно, мультсеріалів, українського медіапростору загалом. Адже всі ми пам'ятаємо ті часи, коли, приходячи з навчання чи роботи додому, ми відкривали «Вконтакте» або включали телевізор, яким йшли «Щасливі разом» на «Новому каналі», або «Кухня». Наступними у програмі обов'язково стояли російські фільми чи новини. Перемикаючи знову канал, кожен із нас міг спостерігати виступ чи кліп гурту «Дискотека аварія», «Градуси», чи сиплий, низький голос Лепса. Українські шоу, окрім «Вечірнього кварталу» та «Країни У» з'являлися зі значно меншою часткою ефірного часу, так само, як і популярні на початку десятих «Тік», «Дзідзьо», «Время и Стекло», які ще не встигли тоді набрати популярність, або Потап та Настя, які навіть у 2014 виступали у Москві.

Вся справа в тому, що нікому не було вигідно розвивати україномовний медіапростір, який приносив набагато менше прибутку. Навіщо інвестувати в перспективних людей у ​​себе в країні, коли можна купити ліцензію на показ у російських музикантів, які користуються значно більшою популярністю у народу і роблять краще? Другий варіант був набагато вигіднішим і ефективнішим, тому більшість талановитих українців у всіх сферах до 2014 року, а часом і довше залишалися в тіні своїх набагато розкрученіших східних колег, що було незмірно вигідно для росії: величезні потоки грошей та до того ж нав'язування ідеї того, що все російське краще, цікавіше за українське, до того ж у Росії ще й чудово живеться.

Для того, щоб краще розуміти ситуацію, варто на якийсь час поринути в недалеке минуле: Аналіз Google Trends за період з 01.01.2009 по 01.03.2014 показує, що перші чотири місця в списку найпопулярніших музичних артистів в Україні займають Нюша, Адель, Семен(!) Слєпаков, який, на мій погляд, як музикант, як і продюсер, сценарист і комік є шлаком, потім молдавський поп-виконавець Дан Балан, і лише за ними йдуть Время и Стекло о і Олег Винник. На запит «Хіти» за такими ж параметрами Потап і Настя взагалі опинилися на 12 місці, помітно відстаючи від «Російського шансону» і згаданих раніше мною Михайлова з Лепсом. Серед лідерів чартів на той час також є Світлана Лобода, Йолка, ВіаГра, Поліна Гагаріна та Наталія Могилевська. Важко повірити, що колись найпопулярніші артисти у нас у країні виглядали саме так. Після початку війни на Донбасі та анексії Криму настрої в суспільстві змінилися у бік антиросійських поглядів, але музичні чарти не зазнали значних змін: З 2014 по 2021 рік українці найчастіше шукали… Моргенштерна. Відразу за ним слідує BTS, Наргіз (лише під час підготовки сценарію я дізнався про її існування), Zivert, Біллі Айліш, Miyagi, AndyPanda та Скриптоніт. У цілому, картина складалася досить гнітюча. З тим, як зростала популярність стрімінгових сервісів та зростала кількість їх користувачів, розширювалася і їхня медіатека, але наші східні сусіди зовсім не поспішали залишати навушники, динаміки та портативні колонки українців. Чого гріха таїти, часом і я опинявся серед слухачів того ж таки Моргенштерна.

Що стосується 2022 року… Ви можете бачити всі самі.

*невелика примітка: Юрій Шатунов потрапив у цей список лише у зв'язку зі смертю, і це лише відображає ностальгію старшого покоління за минулими часами.

У наведеній інфографіці ми можемо спостерігати те, що називається Байрактарщина. Наскільки велику ціну довелося заплатити людям, щоб усвідомити те, що на сході у нас не сусід і друг, а ворог і поневолювач, який прагне нас винищити? Весь свій біль, лють і розпач народ виливав у музику та вірші. Хтось ставив собі аватарки з FaceApp із прапором України на фоні, але це вже зовсім пік висловлення власних поглядів.

Частина 2.

Звичайно ж, всі вершки популярності в 2022 знімають МюсліUA зі своїм мешапом з Олександром Поворознюком, KalushOrchestra(увага, KALUSH І KALUSH ORCHESTRA це різні речі), який виграв «Євробачення», «Допоможе ЗСУ» та інші, який за відносно короткий час встиг здобути неймовірну популярність і захопити всі чарти запорука успіху у більшості випадків - більше патріотизму, менше якості. Звичайно ж, знайдуться і виключення. Але серед тих, хто аж ніяк не діє за цією формулою, можна знайти велику кількість талановитих і перспективних людей. Озвучена далі думка є лише моєю суб'єктивною, а виконавці в даному топі будуть вказані не в порядку зростання чи спадання. Також далі ви не почуєте імен Скрябіна, Джамали і подібних досить відомих персон, оскільки ці особистості досить широко відомі і їхній талант не піддається жодному сумніву. У цій статті будуть згадані як маловідомі, так і популярніші виконавці, які, на мою думку, варті значно більшої уваги та явно недооцінені.

1. Артем Пивоваров. Артист родом з Харківської області розпочав свою кар'єру у 2009 році у складі одного з місцевих музичних гуртів, час від часу випускав альбоми, першим з яких став «Космос» у 2013 році, потім був стрімкий зліт кар'єри після фіта з Мотом у 2016, який у перші години після виходу ненадовго, але все ж таки очолив чарти iTunes. Також восени того ж року Пивоваров випустив перший український інтернет-серіал «Невідомий», що розповідав про людей, які творять музику, але залишаються в тіні виконавців. Також його пісня «Збери мене» стала офіційним саундтреком до серіалу «Готель Елеон».

Для себе цього артиста я відкрив у далекому 2017 завдяки треку «Моя ніч», який був представлений спекотного літа того ж року на щорічному музичному фестивалі Atlas Weekend. У цьому заході брали участь найвідоміші артисти з усього світу, такі як Black Eyed Peas, Dua Lipa і так далі. Свіжий дебют, помічений мною цілком випадково в ефірі радіо відкрив завісу справді якісної, прогресивної української музики і показав, що в нас теж можуть робити якісно та зі смаком. Послухавши його недовгий відрізок часу, я знову повернувся до закордонних виконавців, геть-чисто забувши про український талант. Але через три роки, перебираючи свою бібліотеку «Шазамов», я натрапив на «Дежавю» від Пивоварова, і саме цей трек зайняв моє серце на неймовірно довгий уривок часу, і як у 2020, так і 2021 в Apple Replay на першому місці у мене значиться саме Артем. Не одним «Дежавю» захопляє молодий український артист: альбом Пивоварова «Земний» може вважатися одним із найкращих у його кар'єрі, як і такі синглияк «Рандеву», в особливості «Маніфест», який очолив топ-100 популярних пісень в Україні, і ще безліч дуже недооцінених і гідних уваги робіт.

2. KALUSH

12 лютого 2022 року проект Kalush Orchestra змагався за право представляти Україну на пісенному конкурсі «Євробачення-2022» із піснею «Stefania». У фіналі Нацвідбору група посіла друге місце з 14 балами (6 від журі та 8 від глядачів), проте Аліна Паш, яка перемогла у відборі, відмовилася від участі в конкурсі. 22 лютого 2022 року офіційно підтверджено участь Kalush Orchestra на «Євробаченні-2022».

У фіналі «Євробачення-2022» гурт здобув перемогу, за сумарними підсумками глядацького голосування та журі здобувши 631 бал. Приз «Кришталевий мікрофон» було продано на аукціоні за 900 тис. доларів США; виручені гроші пішли на придбання безпілотників для Збройних Сил України.

Оригінальний гурт KALUSH був заснований у 2019 році Олегом Псюком aka Псючий Син – головний соліст гурту, Ігор Діденчук – інструменталіст та MC Кіллмен. Також хлопці брали участь у концертах відомої Alyona Alyona, яка також анонсила їхні релізи у себе на сторінці в «Інстаграм», що, природно, принесло свої плоди.

Ті, хто прославився своїм тріумфом на «Євробаченні», KALUSH потрапили в крапку аж ніяк не тільки зі «Стефанією». Дискографія KALUSHA налічує близько 30 синглів і два альбоми в жанрах хіп-хоп і folkhop, серед яких для себе я можу виділити Tipok - абсолютний banger, який і досі досить часто зустрічається в нічних клубах, Зорі, Отаман, Ти гоніш », який особисто мене зачепив лише за допомогою гарного флоу. Певне місце в серцях українців займають пісні «Додому», «Файна» та «Давай начистоту» у спільному виконанні зі SKOFKA, про яке йтиметься пізніше.

Популярність, набута в 2022, ще довго зможе забезпечуватисвіжим синглам гурту високі місця в чартах. Мене можна було б дорікнути в тому, що «Калуш» вже досить відомий і має досить велику фанбазу, але я хочу, щоб слухач ознайомився і з іншими роботами групи, які заслуговують на не меншу увагу.

3. Epolets

На початку свого творчого шляху «Еполети» були відомі як “The Rolling Bones” та виступали з каверами пісень таких гуртів “Pink Floyd”, “Nirvana” та “Muse”. Особливу роль у становленні колективу відіграв одеський клуб True Man, де The Rolling Bones виступали з неабиякою регулярністю.

Через два місяці після початку репетицій Андрій Головерда, Володимир Ступенчук та Паша Верениця написали першу пісню. Власний матеріал почав накопичуватися, і гурт опинився перед дилемою — писати пісні під The ​​RollingBones, формації, яка щільно асоціювалася виключно з каверами, або запускати новий проект. Так з'явилася Epolets — група, яка грає альтернативний рок трьома мовами.2013 року до складу приєднався ще один учасник – Ігор Смирнов, який відповідає за ударні інструменти.

Самі ж музиканти вважають, що їхня музика сплав кількох поколінь рок-культур: диско 70-х, хард-рок 80-х, гранж 90-х. Завдяки активному спілкуванню фронтмена з публікою, соковитим звуком та нестримному драйву самих музикантів концерти Epolets незмінно відбуваються за всіма правилами справжнього рок-шоу.

У 2015 році, у шостому сезоні шоу «Ікс-Фактор» колектив «Epolets» увійшов до дванадцяти найкращих виконавців. Брав участь у прямих ефірах. У проекті перемоги не здобув.

Восени 2016 року Epolets розпочали запис свого нового альбому, саунд-продюсером якого виступає Мілош Еліч — клавішник та аранжувальник гурту «Океан Ельзи» і вже 22 листопада 2016 року гурт представив перший сингл, записаний за участю Еліча під назвою «Я хочу бути з тобою . Дискографія налічує 17 синглів, які спромоглися знайти свого слухача. Однією з найкращих пісень по праву можна вважати «Діти моря», яка є класичним уособленням року у поєднанні з дзвінким голосом, як і «Зраджуй».

4. SKOFKA

Як я і обіцяв, Володимира Самолюка aka SKOFKA не було втрачено з периферії українських виконавців. За його біографією та дискографією мені не вдалося знайти достатньої кількості інформації. У січні 2021 року разом із лідером гурту Kalush Олегом Псюком презентували спільний трек «Otaman». У травні вийшла їхня спільна пісня «Додому», що потрапила в тренди YouTube, топ-чарти Shazam, Spotify та iTunes. У липні Kalush і Skofka виклали загальний мініальбомЙо-Йо та новий трек Не напружуйся.Восени 2021 року співачка KOLA представила пісню «Ба», випущену у співавторстві зі Skofka. Тоді ж Skofka став артистом лейблаENKO, до складу якого входять (Alyona alyona та Kalush)

SKOFKA має лише дві нагороди за свою нетривалу кар'єру: Номінація на премію Rap.ua за колаборацію з гуртом Kalush та Номінація на нагороду YUNA 2022 у категорії «Відкриття року».

5. OTOY

В останні два роки В'ячеслав Дрофа утвердився у ролі одного з провідних реперів України. Що відрізняє OTOY від інших? Прекрасна артикуляція, англійська без акценту, робота з ритмом пісень, нетривіальні біти та звучання загалом, кінематографічні кліпи, оригінальні та важливі теми для треків. OTOY - це український реп, який не соромно показати на Заході, але, на жаль, непомічений вдома.

Find My Country є безперечно приголомшливою роботою Дрофа і відправляється в обрані мого плейлиста.

6. SadSvit

18-річний Богдан Розвадовський з Івано-Франківська навчається у Прикарпатському національному університеті на юридичному факультеті. Він грає чистий зумерськиймеланхолійний постпанк із текстами про молодість та кохання.

З початку повномасштабної війни його пісня "Касета" закріпилася на верхівках українських чартів. А все це завдяки полку «Азов», що опублікував нарізку кадрів з треком, а трек «Силуети» змусив мене поринути у глибокі роздуми.

7. Drimandr

Олександр Злотницький – новий герой української DIY-сцени. До нехитрих біт найчастіше додає акустичну гітару та меланхолійний спів, іноді грає з альтернативою та речитативом. У піснях drimandr передає, як би банально це не звучало, «теплий смуток». Це коливання настрою від повної депресії до радощів, власні переживання та пошуки себе.

8. Хейтспіч

Хейтспіч – український рок-гурт з Одеси. Проект складається з двох музикантів – вокаліста Дмитра Одорозенка та продюсера звуку Фіма, які раніше займалися музикою під псевдонімом Фімамару. Дует вокаліста та саундпродюсераутворився під час повномасштабної війни та швидко увірвався до музичних чартів. Їхня музика — злий антиросійський рок з непоганими панчами та універсальним звучанням, де можна знайти і рок, і метал, і нотки індастріалу, репу чи фольку. Поки що кожен трек дуету — це один із претендентів на саундтрек до майбутніх фільмів про війну. Переможних, звісно.

Наприкінці хотілося б зазначити, що український медіапростір за останній рік зробив неймовірний стрибок уперед. З'явилося безліч перспективних хлопців із палаючими очима та бажанням підкорити цей світ. Сказати по правді, такі люди були серед нас завжди, але тільки війна дозволила їм вийти з тіні та проявити себе, як і допомогла відродити і популяризувати українську культуру. Насправді, наше суспільство має ще дуже довгий шлях відокремлення від Росії у всіх сферах впливу, і, на мою думку, загальна тенденція щодо зниження частки Росії продовжиться в таких же темпах, як і зараз. Неможливо менш ніж за рік стати повністю відокремленою нацією з повноцінною самоідентифікацією після більш як двох сотень років заборон та фізичного знищення всього українського. Завдання молодого покоління українців – розвинути та продовжити розпочате сьогодні і зробити так, щоб ніхто й ніколи не зміг навіть подумати про те, щоб позіхати на нашу незалежність та прагнення до самовираження.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Firestarter
Firestarter@firestarter

131Прочитань
0Автори
3Читачі
На Друкарні з 29 квітня

Більше від автора

  • Бо Бернем: Одна кімната, одна камера, три “Еммі”.

    Я не можу жити без двох речей: без хорошої музики, яка дає мені мотивацію і трохи дофаміну, а також без сарказму. Але при цьому я не можу терпіти м'юзикли і стендапи. Точніше сказати, ненавидів - саме до того моменту, поки я не дізнався, хто такий Бо Бернем...

    Теми цього довгочиту:

    Музика

Вам також сподобається

Коментарі (6)

“Потап зняв штани на сцені наприкінці виступу, намагаючись показати зневагу до російського слухача” - Шо???

Вам також сподобається