Поговоримо про мініальбом від дівчаток із NMIXX — Fe3O4: Break. Ще у грудні ми змогли почути сингл Soñar (Breaker), а у січні вийшла Run For Roses. Але нарешті можна насолодитися усією платівкою.
Говорячи про пісню під час пресконференції, Хевон описав заголовний трек Dash як "поєднання олдскульного хіп-хопу та поп фанку", а Лілі сказала, що трек "повернув їй спогади про R'n'B-вібрації 2000-х".
І можна погодитися з ними обома, бо цілком поєднувані речі. Для обох характерні мінімальна мелодичність, швидший біт, ударні й взагалі це швидше про опис танців, аніж музики. Цікаво, що тут це все дуже вдало поєднується.
Після того, як JYP Entertainment, здавалося, відмовилися від спроб змусити MIXXPOP працювати (бо дівчат сильно хейтили за перші релізи, а от Love Me Like This та Party O'Clock, здавалось, знизили рівень критики), у Dash знову повернулися до концепції змішування стилів. І мушу визнати, що тут "склейка" відбулася краще — вона легша, непомітніша, і частинка буквально іншої пісні більш органічно вплетена в основу заголовного треку.
"Dash, I wanna dash, I wanna run it" — це сильний хук, з якого починається пісня, і це привертає увагу. А перехід від нього до куплету, що містить хіп-хоп біт і R&B звук (більш орієнтований на вокал) дав треку просто ідеальний старт. На фанковий риф також ще накладаються звуки духових. І це цілком захоплює.
Попри те, що приспів фактично складається з повтору однієї й тієї ж фрази, додавання вокалу Лілі у другій половині компенсує це і надає йому розквіту, якого не вистачало багатьом іншим пісням у схожому стилі останнім часом
Якщо говорити про інші пісні, то вони теж хороші.
Soñar (Breaker) можливо спочатку здається дещо грубуватим, але за кілька прослуховувань ти звикаєш. Пісня загалом складається з декількох повторюваних музичних ідей, а приспів взагалі звучить як заклинання. Дівчата фактично витягують трек своїм голосом.
У Run For Roses дуже відчутні впливи кантрі — оця гітара, яка супроводжує пісню (і скрипка?) це яскраво підкреслює. Але на жаль, з усієї пісні мені найбільше подобається приспів і пост хорус — він мелодійний, він красивий, його приємно слухати й тільки заради нього варто додати її у плейліст. Цей приспів це буквально найкраще, що я слухала з нового останнім часом (а ще тут прекрасно розкривається чудовий голос Бей, а я звернула увагу на дівчат саме через її незвичайний тембр ще у час, коли вони всі були трейні)
У BOOM досить приємна мелодія, тиха й без якихось надто голосних інструментів. А ще дуже приємний звук перед приспівом.
(Я тут поки верстала пост, слухала її й мені здалося, що ця пісня на щось схожа. І, на мою думку, це останній реліз IVE Baddie. Це в обох випадках хіп хоп, просто у випадку NMIXX не такий агресивний, але структура пісні схожа)
Passionfruit і XOXO дуже світлі, проливають трохи світло на дещо темний і драматичний альбом. І вони досить кьют у контексті всього альбому.
Break the Wall — про неї я б сказала, що це гарний саундтрек до якогось підліткового фільму чи серіалу: про подолання перешкод, знаходження сили в собі й від неї відчуваєш якусь невидиму підтримку. Тут у приспіві хороші ударні, які якраз таки й створюють атмосферу таких от підліткових серіалів.
Загалом, альбом хороший — тут є і драма, і світло, і натхнення, і щось цікаве і небанальне. Завдяки своєму MIXXPOP за дівчатами постійно цікаво спостерігати. І це надихає.
А як вам новий реліз від NMIXX?
