Сьогодні поговоримо про платівку, за яку голосувала особисто я в опитуванні, і яку загалом вважаю однією з кращих цього року. У ній мені достатньо всього — ліричності і глибини, хорошого вокалу, змісту, хіп-хопу та R&B. І це — другий мініальбом Тейона з NCT — "TAP".
Платівка вийшла наприкінці лютого і з того часу я послухала її не менше десятка разів, а окремі пісні й того більше. Тому зважайте, що я можу бути трішки упередженою (це загалом стосується будь-якого огляду ).
Альбом складається з 6 треків і присвячений впевненості та саморефлексії. Музично він зосереджений на попмузиці, хіп-хопі та альтернативному R'n'B.
Заголовний трек "TAP" знаходиться десь посередині мого особистого рейтингу. Він досить легкий, трошки грайливий, змушує навіть трішки несерйозно до себе ставитися. У пісні багато басових доріжок, що загалом робить її щасливою і життєрадісною за атмосферою — тим більше, що загальний сенс пісні полягає в тому, щоб жити життям настільки впевнено, наскільки хочеться.
Водночас не без гріхів — її приспів ледь відчувається як приспів. Повторюваність рядків і гарний ритм, що добре запам'ятовується (який слугує замість мелодії, і це загалом ок, якщо зважати, що це хіп-хоп пісня), показує нам, що це саме він, але центральна частина "TAP" звучить фактично просто як продовження куплетів.
Це загалом не зовсім погано, але робить трек слабшим за інші на платівці.
Інша пісня, яка розкриває еклектичний бік Тейона, — це "APE". Це хіп-хоп пісня, де він використовує різні вокальні тони, щоб звучати по різному протягом треку: розчаровано, але водночас безтурботно. І це працює.
Інструментал треку не вирізняється особливою оригінальністю, він традиційний для хіп-хоп-пісні, але разом з речитативом створюється дуже гарна звукова доріжка. І вона загалом звучить на порядок сильніше заголовного треку.
Однак більшу частину альбому Тейон зосереджується саме на музиці, яка підкреслює його здібності як співака. Хоча у нього й немає широкого вокального діапазону і він зазвичай виступає як репер, хлопець максимально використовує свій глибокий тембр і хриплий голос.
Це найбільш помітно у пісні "Moon Tour" і поп-панковому треку "Run Away".
"Moon Tour" — особисто для мене — одна з найкращих пісень цього року. Це альтернативна R'n'B-пісня з фортепіано на задньому фоні. Це також одна з найбільш емоційних пісень на альбомі. Коли Тейон співає "you and I" — він використовує мрійливий тон, який змушує відчути спокій і умиротворення.
Водночас "Run Away" — рок-пісня, яка починається повільно, а потім отримує в інструменталі ударні та електрогітару. У пісні йдеться про самоусвідомлення, а також про відчуття самотності та слабкості з бажанням покинути проблемні стосунки. Те, як змінюється вокальний тон Тейона протягом усього синглу, неймовірно, а електрогітара і барабани, безумовно, тільки підкреслюють це
"Ups and Downs" — це альтернативна R&B пісня. Низькі і дуже плавні тони в цьому синглі абсолютно приголомшливі, а його інтрументал красивий і досить сентиментальний.
Остання пісня "404 Loading" — це продовження "404 File Not Found", бі-сайду з дебютного мініальбому Тейона "SHALALA". І якщо вона розповідає про невизначеність життя, з якою стикається молодь, то "404 Loading" пропонує більш оптимістичну перспективу. Пісня наповнена емоціями, а наприкінці голос Тейона переходить у мрійливий тон.
Загалом альбом цілком показує слухачам багатогранність Тейона — який одночасно може експериментувати у межах діяльності гурту, так і більш традиційний підхід до створення музики. І цим показує, що кпоп-айдол здатен розкривати свої вразливості та тривоги так сама, як і показувати веселу і безтурботну сторону.
У одному з відгуків музичних критиків я побачила от що:
«"Tap" — це натхненна спроба осягнути складний спектр людського стану та емоцій, а також майстер-клас про те, що ніколи не варто судити про книгу за її обкладинкою».
І вважаю цю фразу безумовно прекрасним описом платівки.
Це альбом, який безумовно заслуговує на те, щоб його послухати. Єдиний його недолік — він занадто короткий — навіть не сягає 20 хвилин. І хоча деякі пісні належать до одного жанру, всі вони звучать абсолютно по-різному.
Мені подобається, як по різному створюється у звук і різних треках, і як вдало Тейон підбирає вокальні тони до настрою та стану пісні, занурюючи слухача в мелодію і дозволяючи відрефлексувати власний досвід.
А як вам ця платівка, і яка з пісень сподобалася найбільше?
