цей довгочит я поділю на різні частини, для зручності. зараз ситуація не настільки погана, але все одно хуйово
початок життя дівчинки
жінка вагітна, приходить час дізнатися стать дитини. і от, дізнаються, що народилася саме дівчинка. реакція батька? сум і не прийняття. бо як так, вони хотіли сина, а не дочку. з дочкою не пограєш в футбол.
народжується дитина і починається гендерний поділ. в що одягнуть маленьку дівчинку? правильно, в рожеві сукні та бантики. яку іграшку подарують? ляльку.
проходить декілька років, вона може ходити і трохи розмовляти. гендерний поділ так само продовжується. дитині 3 роки, їй дарують набір для прибирання. подарують пупса якого потрібно годувати, одягати. ляльки також обов'язковий атрибут. одяг так само рожевий в квіточки, туфельки та бантики.
дівчинка виходить гуляти з мамою. вона не може піти гратися в пісок, бігати та просто бути дитиною. бо навіть маленькі дівчатка мають бути стримані, акуратні, ніжні та спокійні. дитина буде дивитися на те, як інші граються. до неї підходить хлопчик, щоб запросити погратися разом. тут вже біжить мама цього хлопчика і вони разом з мамою дівчинки починають казати яка з їх діток буде чудова пара. яка дівчинка гарненька і ніжна. їй подарують кухню, та скажуть вчитися бути господаркою, що готує і нянчить дітей.
2. час до школи
вона йде до першого класу. на неї вдягають сукню чи спідницю, жарку блузку та начіплюють бантики. чи буде дитині зручно стояти на лінійці в +27 під сонцем? звісно ні, їй може просто стати погано.
коли вже всі після лінійки сидять в класі, вона знайомиться з іншими дітьми. знаходить подружок, вони разом навчаються, гуляють. в один з днів, хлопчик дьоргає цю дівчинку за косичку. що їй скажуть? він показує, що ти йому подобаєшся. їй було неприємно? так було, нікому не подобається коли до них торкаються без дозволу.
через 5 років, вона має внутрішню мізогінію. бо їй все життя казали, що дівчинка це ніщо. дівчинка це другий сорт та повна хуйня. ця дівчинка засирає інших дівчат, каже про те, що вона “ не така як усі дівчата „
хлопцям на це все одно, вони продовжують її сприймати як ніщо. ці хлопці б'ють її по сідницям, намагаються розстібнути ліфчик. в один з днів їй каже якийсь з однокласників, що та товста та не гарна. ненавистіть та огида до себе, бо почалися місячні. звичайне діло для жіночого організму.
тут починається історія рхп. вона важить нормально, але хлопчик сказав, що ні. вона починає шукати дієти, які складаються з харчування на 300 калорій та великої кількості спорту.
їй 13, вона так само себе ненавидить, не дивлячись на те що схудла та відповідає стандартам краси. через пів року такого життя з ментальними проблемами, тиску суспільства та коментарів вчительки трудового, що розказує бути такою ніжною квіточкою, яка має готувати і шити чоловіку.
от вона вже лежить в лікарні, через анорексію та підірване здоров'я. батьки плачуть і питають чому так сталося, навіщо вона зробила це.
в 14-15 років вона змогла трохи вийти в ремісію, відрефлексувати гендерні стереотипи. вона далі ходить до школи. вдома їй батьки кажуть про те, що та набрала вагу сильно, поводиться як непойми що.
не дивлячись на цей тиск також, вона намагається жити далі. досліджує своє тіло, через що її вважають шльондрою. бо як так, вона не може таке робити, це огидно.
дівчина закохується. знаходить собі хлопця, який старше її більше чим на 3 роки. він розказує яка вона особлива та не така як усі дівчатка, змушує до сексу. каже, що це не боляче і їй потрібно лише полежати. він змушує кидати її нюдси та шантажує, що виставить їх в інтернет. психологічна травма вже є.
вони розходяться, їй 16-17 років, вона думає на кого поступити. їй кажуть обирати “ жіночі професії ” вона обирає собі професію, що не є в списку “жіночих” на неї виливається багато лайна через це. її засуджують та кажуть, що нічого не вийде. бо жінки не розумні.
3. доросле життя
виповнюється 18 років, вона зайнята навчанням та кар'єрою. їй на кожному кроці питають про заміж, діток та продовження роду. знаходить собі хлопця. питання і тиск суспільства про те, що треба дітей завести, заміж вийти.
вона вийшла за нього заміж. коли вже завагітніла, її чоловік почав їбати мізки, бо та не зустрічає його в кружевній білизні, нафарбованою, з укладкою на голові. його не цікавить, що жінці важко ходити, одягатися, та все таке інше. вона ще і до цього має наготувати їжу, прибрати в квартирі.
в неї починається процес родів, але чоловік не прийде. бо якщо він прийде, побачить як там все і не захоче її більше. тому він з пацанами п'є вдома. коли все закінчується, їй додають ще один шовчик, щоб було вужче і чоловіку приємніше. вона про це не знає.
її з дитиною виписали з лікарні та вони поїхали додому.
4. коло повторюється
вона так само виховує свою дитину,як і її мати. чоловік ставиться до неї як до лайна та ненавидить дочку, він хотів хлопчика. він так само пилить дружину, бо та не доглядає за собою. не дивлячись на те, що вона сидить з дитиною на руках вдома.
ось так і виглядає це все. від жінки вимагають забагато та ідеально. чоловік як бог може спокійно робити все через сраку і не хвилюватися. жінці потрібно бути мудрою, забороняють розпоряджатися своїм тілом. жінка все життя мучається від стереотипів там тиску суспільства. яке вимагає бути лише за одним типом. їм не можна старіти, бо це погано для жінки. не можна вдягатися як хочеш, бо спровокує насилля до себе. не може фарбуватися як їй хочеться, бо знову спровокує. всі дії сексуалізовані, їжа теж. жінок сприймають як шматок м'яса, який може лише народжувати та бути секс іграшкою домогосподаркою. якщо дівчина любить дівчат, це значить “ вона не знайшла хороший член “ ні, це так не працює. лесбійки максимально сексуалізовані, та не сприймаються серйозно. чоловіки бояться геїв, бо ті мають сексуальний потяг до них. а значить для них це загроза.
