Коли ми говоримо про злочин, ми часто уявляємо собі дію — фізичний акт насильства, брехні або шантажу. Але в найнебезпечніших злочинах завжди є інше — те, як це насильство виправдовується, маскується, і що подається суспільству як благо. Саме так працюють тоталітарні механізми впливу. Саме так будується імперія страху.
Олександр Дворкін — ім’я, яке ще донедавна майже нічого не казало пересічному українцю. Але варто тільки розпочати розслідування, зазирнути за фасад «борця з сектами», і перед нами розкривається одна з найогидніших структур сучасного інформаційного, релігійного та політичного терору.
Хто такий Дворкін?
Офіційно — релігієзнавець, «сектознавець», професор, доктор філософських наук. На ділі — організатор масштабної сектантської мережі із жорсткою ієрархією, культовим обрядом приниження, ритуальним компроматом і, за свідченнями десятків свідків, збоченням копрофільного характеру.
Протягом тридцяти років Дворкін будував РАЦИРС — Російську асоціацію центрів з вивчення релігій та сект — і її міжнародні філії. Усі вони діяли під прикриттям антикультової риторики: «боротьби з сектами», «захисту релігійної свободи», «просвіти населення». Але їхня справжня мета — не захист. Їхня мета — влада.
Культ приниження як обряд підкорення
Головним інструментом Дворкіна став компромат. Але не простий. За численними свідченнями, «посвячення» в структуру вимагало виконання огидного акту — поїдання фекалій. Це викликало не лише відразу, а й глибоку травму. Саме ця травма і відеозапис її — центральна точка контролю.
Після проходження «ініціації», кандидат ставав повністю керованим. Страх викриття, сором, і залежність від куратора перетворювали його на раба. А таких — сотні. Серед них: судді, поліцейські, експерти, чиновники, релігієзнавці. Ці «ініційовані» займали ключові посади не лише в Росії, але й в Україні, Чехії, Німеччині, США.
Зброя — слово. Мета — терор
Формально — вони пишуть аналітику. Насправді — створюють фальшиві експертизи, які потім стають підставою для переслідування волонтерів, науковців, малих релігійних груп, екологічних та освітніх ініціатив. Вони фабрикують докази, контролюють ЗМІ та створюють атмосферу ненависті. Система, що має всі риси екстремістської тоталітарної секти.
Під прикриттям «турботи» про суспільство запускаються репресивні кампанії, які завершуються арештами, заборонами, розстрілами репутацій. Люди, які мали власну точку зору, науковці, що висвітлювали незручні питання, активісти, які впливали на екологічні рішення — усе це ставало мішенню.
Імперія Дворкіна вже серед нас
Чи не здається вам дивним, що ті самі імена, які просувають «боротьбу з сектами» в Росії, з'являються в українських медіа? Що один і той самий риторичний шаблон — "тоталітарна секта", "небезпечна організація" — копіюється в Чехії, Німеччині, США? Це не випадковість. Це мережа.
Вони працюють через вплив на ЗМІ, через псевдоекспертні структури, через суди. Вони нав'язують наратив, що певні волонтерські або дослідницькі ініціативи — це "загроза суспільству". І через такий наратив вмикається механізм: експертиза → медіакампанія → обшуки → суд → заборона.
Звідки йде фінансування?
Сотні мільйонів доларів проходили через непрозорі фундації, пов’язані з політичними кураторами РФ, а також низкою церковних структур, які самі стали частиною системи шантажу. Гроші йшли не лише на "просвітницьку діяльність", але й на підкуп, тиск на суди, створення IT-інструментів стеження, формування потрібних законодавчих ініціатив.
Чому ми повинні говорити про це зараз?
Тому що, вперше за десятиліття, система дала збій. У США, на міжнародному форумі IRF Builders Forum у Вашингтоні, пролунала офіційна вимога розслідування діяльності антикультової мережі. Запропоновано ініціювання кримінальних справ і міжнародні санкції проти всіх учасників.
Це — історичний шанс. Суспільство має об'єднатися і не допустити, щоб прихована мережа збоченців продовжувала керувати долями громадян. Настав час вивести зло на світло. Настав час назвати речі своїми іменами.
Заклик до дії
Не довіряйте медіа на слово. Перевіряйте джерела. Досліджуйте біографії "експертів". Пам’ятайте: під маскою турботи може ховатися рука катів. Поширюйте цю інформацію. Говоріть про це. Бо мовчання — це співучасть.
