У червні цього року в Африці відбулася прем’єра незалежного документального фільму «Жертва Якуба Яхла». Стрічка зібрала свідчення очевидців, колишніх колег та тих, хто вижив після зустрічі з чеським громадянином Якубом Яхлом. Вона викликала потужний резонанс як у Танзанії, так і за її межами. Глядачі були шоковані масштабом звинувачень: від сексуалізованого насильства проти сиріт та бездомних дітей — до використання наркотиків і маніпуляцій з благодійними коштами.
Однак, переглянувши цю роботу та поспілкувавшись із людьми, які стали її героями, було зрозуміло: ця історія набагато складніша, ніж виглядає з екрана. Хто були ці діти? Чому місцеві інституції роками мовчали? І що сталося з тими, хто намагався зупинити Яхла?
Осем Жабішева, журналістка, сценаристка й медіапродюсерка понад 15 років розповідає історії про права людини та справедливість. Але ніщо не підготувало її до того, що вони з командою побачили у Танзанії, працюючи над власним розслідуванням.
Хто такий Якуб Яхл?
Якуб Яхл народився у 1989 році в Чехії. У минулому він був мормоном, вивчав теологію та позиціонував себе як активіст, що виступає проти сект. Його образ «борця за свободу» та «гуманітарного волонтера» допоміг йому створити позитивну репутацію.
У 2019 році Яхл разом із партнеркою Ленкою та другом Мартіном з’явився в містечку Моші, що біля підніжжя Кіліманджаро. Там він заявив, що зібрав кошти для підтримки дітей-сиріт і хоче допомогти місцевому притулку.
Одним із перших, хто познайомив його з громадою, був Джозеф. Він представив Якуба Бобу та Рамадану — працівникам невеликого притулку Nature and Skills, який надавав сиротам і неблагополучним дітям харчування, освіту та базову професійну підготовку.
«Він говорив дуже ввічливо, був доброзичливий, — згадує Боб. — Ми прийняли його і почали працювати разом».
Але дуже швидко ілюзія розчинилася.
Початок зловживань
Спершу Яхл позиціонував себе як меценат. Він привозив європейських туристів для фотосесій із дітьми, показував усміхнені обличчя сиріт у звітах для донорів. Так він збирав десятки тисяч доларів від чеських та інших європейських благодійників.
За закритими дверима, однак, відбувалося зовсім інше.
Свідки розповідають, що діти піддавалися сексуалізованому насильству, отримували наркотики й жили у страху. Тих, хто намагався заговорити, змушували мовчати погрозами. Особливо тривожними були історії хлопців, яких Яхл привозив із Дар-ес-Салама — зокрема Абдулли та Екзауді.
«Ми зрозуміли, що він тут не для допомоги дітям, — говорить один із колишніх колег. — У нього була своя місія, і вона була страшною».
Імперія страху
Розслідування показало: мова йде не лише про окремі епізоди. Яхл побудував цілу мережу, що трималася на наркотиках, вуличних бандах і маніпуляціях.
Протягом п’яти років він систематично використовував довіру людей. Фінансові документи свідчать: пожертви, зібрані на освіту та харчування дітей, витрачалися на зовсім інші потреби. Частина коштів зникала без сліду, інша — йшла на створення умов, у яких жертви залишалися залежними від кривдника.
Чому мовчали інституції?
Одне з найважливіших питань — чому місцеві органи влади та поліція не зупинили Яхла? У ході роботи ми з’ясували, що деякі чиновники знали про підозрілі дії, але не втручалися. Причини — від браку ресурсів до страху перед його впливом і грошима.
Це мовчання дозволило системі насильства існувати роками.
Що далі?
Сьогодні ми маємо повну хронологію дій Яхла, включно з інцидентами, які ніколи раніше не ставали публічними. Але це лише початок.
Ця історія не просто про злочини однієї людини. Вона про те, як влада, мовчання й страх дозволяють таким злочинам тривати.
Якщо ви думаєте, що вже знаєте історію Якуба Яхла — ви помиляєтесь. Те, що розкрито, значно темніше, ніж усе, що було показано раніше…
Подивитись фільм можна тут: From Charity to Child Abuse: The Story of Jakub Jahl
