FP-5 «Flamingo» — українська дозвукова крилата ракета(КР) великої дальності, розроблена компанією «Fire Point» для ураження стратегічних цілей на значній глибині території противника. ЇЇ поява стала одним із наймасштабніших проєктів українського ВПК після початку повномасштабної війни.
За публічними характеристиками, ракета здатна вражати цілі на відстані до 3000 км та нести бойову частину масою близько 1 тонни.
Система створювалася як відносно недорога альтернатива західним крилатим ракетам великої дальності(в основному тим ж BGM-109 «Tomahawk») з акцентом на серійне виробництво та швидке масштабування.
За даними розробників, конструкція була максимально спрощена для масового випуску в умовах війни.
За інформацією Генерального штабу України, перше бойове застосування FP-5 відбулося навесні 2025 року. При цьому система ще вважалася експериментальною та продовжувала проходити етап доопрацювання. Тоді вона мала вигляд, ніби на фюзеляж якогось літака встановили реактивний двигун і зменшили крила у довжині.
Фотографії готових ракет оприлюднив 17 серпня 2025 року український фотокореспондент Єфрем Лукацький.
За його словами, на той час КР вже були запущені в серійне виробництво. 1
А 18 серпня 2025 року міністр МОУ Денис Шмигаль підтвердив наявність в Україні далекобійної та потужної зброї власного виробництва.
Далі про конструкцію і технічні властивості та характеристики.
На відміну від більшості сучасних крилатих ракет, FP-5 використовує відносно просту аеродинамічну схему — пряме нерухоме крило(дефолт для КР), реактивний двигун над фюзеляжем(до речі як у німецької V-1), наземну мобільну пускову установку(або з катапульти, як у V-1), комбіновану систему наведення, великий внутрішній об'єм під паливо та бойову частину.
Вище візуально можна побачити просту конструкцію КР англійською, а тому переклад:
1 — Х-подібне оперення.
2 — сопло(вихлоп двигуна).
3 — двовальний середньодвоконтурний турбовентиляторний двигун АІ-25ТЛ(стоїть на L-39, може бути інший).
4 — повітрозабірник.
5 — паливний бак.
6 — слот(сокет) для крила.
7 — прямі нерухомі крила.
8 — БЧ(1 тонна), на фото вказано як Mk.82.
9 — детонатор.
10 — обтічник.
11 — трубка Піто(прилад для вимірювання динамічного тиску потоку рідини чи газу).
12 — ракетний прискорювач, треба під час пуску, потім вірогідно скидається.
13 — гіроскоп або акселерометр(не вказано).
14 — корпус з вуглецевих волокон.
15 — люк для обслуговування(панель доступа).
Загальні ЛТХ:
Бойова маса 6 тонн.
Маса БЧ 1 тонна.
Дальність польоту 3000 км.
Крейсерська швидкість 850-900 км/год.
Максимальна 950 км/год.
ПУ мобільна, наземна(або стаціонарна катапультая давно не використовується).
Навігація інерціальна + кореляція супутника.
Заявлено підвищений рівень захисту від РЕБ.
Про зовнішні схожості з V-1 та Ту-141 «Стриж».
Деяка кількість людей все ж помітила ці схожості. FP-5 по формі нагадує і Ту-141, і німецьку КР Фау-1(V-1), але по принципу більше підходить саме німецька V-1, оскільки Ту-141 це розвідувальний БпЛА(реактивний).
Для розуміння німецька V читається як «фау», тому так і читають.
Звісно казати, що це повна копія V-1 дурниці, але все ж візуально схоже, хоча вони і по конструкції не дуже схожі, тільки двигун зверху.
Також вона схожа і на MGM-1 «Matador», SSN-M-8 «Regulus» та інших.
Можливо розробники поєднали деякі з цих ідей для досягнення більш кращої версії.
Мілітарний описав за мене це вже.
https://militarnyi.com/uk/blogs/rozvinchuvannya-nepravdyvyh-mifiv-ta-pretenzij-do-flamingo/
За даними «Financial Times», станом на 2026 рік «Fire Point» виробляє приблизно 200 ракет FP-5 щомісяця, що є надзвичайно високим показником для озброєння такого класу.
Виробництво організоване за принципом розподілених майданчиків. Після одного з російських ударів по виробничих потужностях підприємство змогло швидко відновити випуск продукції шляхом релокації ліній.
Так само під кінець ДСВ робили німецькі концерни для запобіганню знищення всього виробничого процесу 1 бомбардуванням і згодом робили і інші країни.
Фоточкі:
Більше такого у нас в телеграм-каналі.
