Друкарня від WE.UA

Трагедія на екрані: коли чужий біль стає нашим

Оригінальна стаття: https://actfiles-ukraine.org/spravzhni-vbyvtsi-liudstva-khto-vony-yak-nehatyvni-novyny-vplyvaiut-na-zdorovia/

Справжні вбивці людства. Хто вони? Як негативні новини впливають на здоров’я

https://actfiles-ukraine.org/spravzhni-vbyvtsi-liudstva-khto-vony-yak-nehatyvni-novyny-vplyvaiut-na-zdorovia/

Ми звикли до того, що вбивцями людства називають найтяжчі та найпоширеніші захворювання. Але чи впевнені ми, що знаємо справжні причини їхнього неухильного зростання і поширення?

Звернімося до цікавих фактів, які виявили співробітники кафедри психології, соціальної поведінки і медицини, а також програми громадської охорони здоров’я Каліфорнійського університету в Ірвайні, Каліфорнія, США [6]. Для свого дослідження Елісон Холмен із колегами збирали дані щодо психічного стану близько 5 000 американців. І так сталося, що збір цих даних був завершений напередодні теракту на Бостонському марафоні, 15 квітня 2013 року. Того дня було підірвано дві саморобні бомби з інтервалом у 10 секунд, коли сотні бігунів перетинали один за одним фінішну лінію щорічного Бостонського марафону. Три людини, включно з 8-річним хлопчиком, загинули. Сотні були поранені. 16 осіб позбулися кінцівок.

Світ був у жалобі, а ЗМІ в моторошних подробицях висвітлювали подію. І це висвітлення тривало не день, не два, і навіть не місяць, а роки, якщо рахувати судові засідання, що відбувалися потім. Кадри моменту вибуху, диму, розгубленості й жаху присутніх показували безліч разів по телебаченню. Газети публікували жахливі фотографії залитих кров’ю тротуарів, жертв у розірваному одязі… Дослідники вирішили подивитися, як змінився стан учасників опитування після бостонської трагедії. Нескладно здогадатися, що психічне здоров’я тих, хто перебував на місці терористичного акту або постраждав від нього, м’яко кажучи, не покращилося. І, до речі, серед учасників дослідження були й ті, хто був на місці вибухів.

Але несподіваним виявилося те, що психіка тих опитаних, хто не був присутній на місці трагедії особисто, але згодом дивився на цю тему новини по шість і більше годин на день упродовж наступного тижня, постраждала найсильніше. До того ж високий рівень стресу не був прямо пов’язаний з тим, що люди близько знали когось, хто загинув, хто був поранений або був присутній на місці вибухів. Несподівано?

На сьогодні чимало досліджень присвячено вивченню впливу негативної інформації на психічне та фізичне здоров’я людини. Дедалі більше підтверджень і доказів вказує на те, що емоційні наслідки споживання новин можуть позначитися на нашому здоров’ї, збільшуючи ймовірність серцевого нападу, або розвиток захворювань у наступні роки [7].

Новини шкідливіші, ніж реальне життя.  Це доведено на прикладі вивчення наслідків багатьох криз: чим більше новин споживає людина, чим вища ймовірність, що у неї розвинуться симптоми стресу, тривоги та посттравматичного стресового розладу. І є ті, хто серйозно вивчає ці феномени й використовує їх у своїх цілях. Яких? Керувати станом і поведінкою людей, впливаючи на їхню свідомість. У наступній статті ми детально розберемо ці механізми. А зараз повернімося до ролі ЗМІ.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Віталіна Світловська
Віталіна Світловська@svitlo11092311

Знаю правду. Обираю світло.

82Довгочити
3KПерегляди
7Підписники
На Друкарні з 11 серпня 2025

Більше від автора

  • Грудень 1933 року: лист, який ігнорували сорок п'ять років

    Продовження статті «Антикультизм і нацизм». Вона буде корисною тим, хто хоче зрозуміти підґрунтя нинішньої ситуації в Україні. Яке потрібно шукати — як би дивно це не звучало — в передвоєнній і післявоєнній Германії 20 століття. В статті — маса доказів і посилань на першоджерела.

    Теми цього довгочиту:

    Фсб
  • Картотека як реакція на втрату отари

    Продовження статті “Антикультизм і нацизм”. Вона буде корисною тим, хто хоче зрозуміти підґрунтя нинішньої ситуації в Україні. Яке потрібно шукати — як би дивно це не звучало — в передвоєнній і післявоєнній Германії 20 століття. В статті — маса доказів і посилань на першоджерела

    Теми цього довгочиту:

    Гібридна Війна
  • Картотека, гестапо та прапор, піднятий у 1994 році

    Продовження. Початок публікації - 23 жовтня. Стаття буде корисною тим, хто хоче зрозуміти підґрунтя нинішньої ситуації в Україні. Яке потрібно шукати — як би дивно це не звучало — в передвоєнній і післявоєнній Германії 20 століття. В статті — докази і посилання на першоджерела.

    Теми цього довгочиту:

    Гібридна Війна

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: