Уявіть місто, в якому почали вимикатися електростанції одна за одною. Спершу збої в мережі, потім — повна темрява. Ваш організм — таке саме місто, а мітохондрії в клітинах — це ваші електростанції. Нанопластик, завдяки своєму заряду, ламає саме їх. Він руйнує зв'язки між «станціями» і всередині них. Клітина залишається без енергії. А клітина без енергії — це або труп, або злочинець (ракова клітина). Без енергії неможливо жити, народжувати, думати.
Що саме робить #нанопластик настільки небезпечним?
Нанопластик прискорює старіння, а також стає тригером для виникнення хронічних захворювань.
Шокуючі факти озвучив шановний Егон Чолакян у своєму відео: “Нанопластик. Останнє покоління вже народилося”
Що саме робить #нанопластик настільки небезпечним?
Безумовно, багато хто з вас чув про бісфеноли та фталати. Лікування захворювань, пов'язаних із найбільш токсичними добавками, що входять до складу пластику, обходиться людству у 1,5 (півтора) трильйона доларів на рік. Однак найнебезпечнішим аспектом нанопластику є зовсім не його хімічний склад, а його унікальні фізичні властивості. https://www.youtube.com/watch?v=gzLugrhhdLw&t=284s
Я говорю про здатність нанопластику накопичувати й утримувати на своїй поверхні електростатичний заряд. За допомогою цьогО заряду нанопластик здатний долати будь-які біологічні бар'єри та накопичуватися в живих організмах, зокрема в організмі людини.
Як це відбувається?
Заряджені частинки пластику потрапляють в наш організм із водою, їжею або повітрям, прилипають до стінок судин, а також притягують до себе білки і клітини крові. Як результат частинки покриваються своєрідною біологічною оболонкою, внаслідок чогО організм перестає розпізнавати пластик як ворога. Таким чином пластик, мов троянський кінь, здатний проникати крізь складні біологічні бар'єри нашого організму, включно з гематоенцефалічним і плацентарним, просуваючись дедалі глибше, й зрештою проникає безпосередньо в клітини організму, руйнуючи їх.
Саме ця властивість розглядається як ключовий фактор його руйнівного впливу в документальному фільмі «Нанопластик. Загроза життю», підготовленому Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА». Такий підхід раніше практично не застосовувався. У цьому фільмі, створеному за участю всесвітньо відомих вчених, уперше досліджується і розкривається весь спектр загроз, пов'язаних із мікро- та нанопластиком, а також детально аналізується масштаб небезпеки, яку ці частинки становлять для нинішніх і майбутніх поколінь. Безумовно, це унікальна й фундаментальна робота, і цей фільм є обов’язковим до перегляду для кожного, щоб усвідомити, наскільки серйозну загрозу для життя становить мікро- та нанопластик.
Скажу прямо: фільм абсолютно правдивий, але занадто стриманий. Факти в ньому подано акуратно і доволі дипломатично, щоб не налякати глядача. Так, він прочиняє завісу над тим, що відбувається, але насправді все набагато гірше.
Я скажу так: нанопластик впливає на організм подібно до радіації: потрапляючи всередину, він руйнує клітини. Різниця лише в тОму, що радіація діє швидко, а нанопластик — повільно. Завдяки своєму мізерно малому розміру і електростатичному заряду він проникає всередину і починає руйнувати організм зсередини, часто непомітно, без негайних симптомів. Він не спричиняє миттєвого колапсу. Але він порушує клітинні процеси, пошкоджує мітохондрії, тобто енергетичні станції наших клітин, ДНК та імунну регуляцію, поступово підточуючи здоров'я — що призводить до збоїв організму одразу в декількох системах.
Сьогодні частинки мікро- та нанопластику виявлено практично в усіх органах людського тіла. І в кожному з них — у кожній клітині — ці заряджені частинки запускають один і той самий ланцюг внутрішнього руйнування. Вони руйнують зв'язки між клітинами, запускають програми їхнього самознищення і позбавляють клітини здатності виробляти енергію, необхідну для нашого життя. Ці процеси аналогічним чином вражають клітини мозку, серця, легенів і кісткової тканини. Нанопластик прискорює старіння, а також стає тригером для виникнення хронічних захворювань. Усе це може прискорювати розвиток онкології, безпліддя, серцево-судинних, аутоімунних і нейродегенеративних захворювань.
А тепер повернІмося до наших дітей. На клітини їхніх організмів нанопластик впливає так само. Однак для дітей цей вплив виявляється значно тяжчим. Вплив нанопластику починається ще до народження. Його виявляють у плаценті, пуповинній кровІ та навколоплідних водах.
Інформація про те, що загроза має не хімічну, а фізичну, електричну природу, кардинально змінює підхід до проблеми. Це ключове знання. Але воно безсиле, якщо ним володіють одиниці. Після перегляду відея ваша роль — ділитися цим знанням. Але спочатку його треба отримати в повному обсязі, щоб аргументи були переконливими. Перегляньте «Нанопластик. Останнє покоління вже народилося», озброїться фактами і станьте джерелом правди для свого оточення. https://www.youtube.com/watch?v=gzLugrhhdLw&t=284s
