Коротко опишу своє бачення, якою має бути українська латинка.
—Перш за все, я хотів би відмовитися від вживання букв з діакритичними знаками, це на мою думку - зайва річ. По-перше, потрібно придумати нові літери: чи ми будемо ставити крапку, чи двокрапку над буквою, чи будемо домальовувати хвостики, хто-зна. По-друге, уявимо, що ми хочемо комусь написати смс-ку на телефоні, а розкладки такої не існує. Зробити це, звісно, можливо, але скільки часу на це піде, щоб знайти той символ який нас цікавить. Думаю, мало хто схоче з цим бавитися. Тому, можу запропонувати просте рішення, а саме:
Ми можемо передавати звуки двома літерами (наприклад, як у польській мові звук ‘ш’ передається буквосполученням ‘sz’ ).
Так, цікаво.. хочеш не хочеш, але потрібно придумувати нові буквосполучення, оскільки наші звуки такі як ‘ч’ ‘ш’ ‘щ’ тяжко передати одною літерою латинського алфавіту. І що робити? Знову запозичувати з польської? Писати так, як вони пишуть? Уявімо, що існує слово з таким збігом приголосних. Що тоді? Як це читати?
Рішення таке - використовуємо букву, яка для нас, носіїв, є зайвою, себто латинська літера, яка не має відповідника в українській мові.. Я думаю, що літера ‘q’ - ідеальний вибір. Отже, ми можемо взяти наближену букву і додати літеру ‘q’ і у нас вийде звук, який нам потрібен. Я наведу приклад:
z + q = ж, c + q = ч, s + q = ш, k +q = х .
Літера ‘щ’ передаватиметься 4 буквами латинського алфавіту sqcq - це, певно, найбільший мінус. Проте, поляки якось звикли до свого ‘szcz’. Тому, я думаю проблем з цим не має бути.
—Йдемо далі.. передача букв ‘я, ю, є, ї’. Скажете, як з ними бути? Теж двома буквами записуємо? - І так, і ні.
В словах вони іноді передають один звук, а іноді - два. Наприклад:
яблуко [й а б л у к о] свято [с в’ а т о]. Латинкою запишемо так:
jabluko, sv’ato.
Літера ‘я’ пом’якшує попередню приголосну букву, звук ‘а’ залишається. Тому передаємо літеру ‘я’ як ‘ja’ і ‘ 'a’. Це стосується і літер ‘ю, є’.
Літеру ‘ї’ завжди передаємо двома буквами‘ji’ .
Потреба в апострофі відпадає, пишемо так, як у звуковій транскрипції (під’їзд - pidjizd).
До речі, м’який знак завжди передаємо як ‘ ' ’ (лінь - lin’, півень - piven’). Ось, як записуються дієслова на -ться ( робиться - robyt’s’a, стосується - stosujet’s’a).
— Вважаю доречним розділяти звуки, які на письмі відображаються літерою ‘в’. Оскільки ‘в’ може інколи сильно наближатись до звука ‘у’ в залежності де саме вона стоїть у слові. (як от у слові ‘любов’).
Тому розділяємо V i W. (вода - voda, сова - sova, і ковдра - kowdra, правда - prawda).
— Щодо букв х ‘kq’, г ‘h’ та ґ ‘g’ я не сильно впевнений.
Хотілось , правда, літеру ‘х’ записувати одною буквою, зважаючи на частоту її вживання в українській мові. Проте, в інших слов’янських мовах вона зазвичай передається буквосполученням ‘сh’, тому, я зробив схожим чином. Мені здається це найбільш доречним.
От і практично все! Не дуже й складно, правда ж ?Ця латинка дає нам можливість передавати звуки максимально точно. Дозволяє записувати всі слова в межах класичного латинського алфавіту. Єдиний мінус, на мій погляд, слова які ми записуємо латинськими літерами є значно довшими від слів, які ми пишемо звичною нам кирилецею. Наприклад, слово ‘щоякнайкращих’ ‘sqcqojaknajkrasqcqykq’ може дійсно зірвати дах з першго погляду. Але ж німці не лякаються своїх довжелезних слів, то і ми не будемо!
На останок для вас напишу мій улюблений дитячий вірш Анатолія Костецького “Не хочу” латинкою, а ви спробуйте його прочитати.
Metelyka lovyty ja ne kqocqu:
Vin - kvitka neba ,
Kqaj zqyve sobi!
Kqaj kryl’c’amy barvystymy tripocqe,
Sqcob radisno bulo meni j tobi!
I kvitku lisovu ne stanu rvaty,
Jiji dodomu ja ne ponesu,
Bo wdoma jij dzqmel’a ne pohojdaty
I ne popyty rankamy rosu!
I ni steblynku, hilku cqy travynku
Ja ne obrazqu:
Ce - strasqennyj hrikq!
Bo w kozqnij z nykq
Zqyve tremka zqyvynka,
Sqcqo svityt’s’a doviroju do wsikq…
P.S. моя думка. Ми не повинні відрікатися від кириличного письма. Це є неправильно. Оскільки це частина нас, частина нашої культури, історії, нашої самобутності.
Латинка теж має існувати, але використовуватись на певних рівнях, не витісняючи при цьому кирилицю.
Дякую за увагу!
