Для прем'єр-міністра федеральної землі Саксонія Міхаеля Кречмера (Michael Kretschmer) все дуже ясно. "Якщо ми говоримо, що Німеччина - країна мігрантів, то саме українців, наприклад, найлегше можна інтегрувати на ринок праці. Але лише 20 відсотків з них працюють, тому що їм це не потрібно", - заявив політик опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у середині лютого. Подібні голоси чути з інших партій. За словами соціал-демократа, члена ландрата Нордхаузена у Тюрингії Маттіаса Йендріке (Matthias Jendricke), для українців у Німеччині створили "надто комфортні умови". "А лежати на дивані затишніше, ніж відвідувати курси німецької мови", - заявив політик в інтерв'ю одній із німецьких газет.
5,5 млрд євро на допомогу для українських біженців
Біженці з України мають у Німеччині право на отримання так званих "грошей для громадян" (Bürgergeld) - державної допомоги для людей, які не мають роботи. Самотні люди отримують 563 євро на місяць. Сімейні пари – по 506 євро на людину. Батьки також отримують допомогу на дітей – від 357 до 471 євро на місяць на дитину, залежно від її віку. Крім того, держава покриває витрати на медичне страхування, оплату житла та частково комунальних послуг, виділяє гроші на купівлю меблів для дому та шкільного приладдя, оплачує мовні курси. За оцінкою федерального міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner), у бюджеті на 2024 рік лише на допомогу для українців у Німеччині буде виділено від 5,5 до 6 млрд євро.
Що з допомогою українців в інших країнах Європи?
За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у середині лютого 2024 року в Європі було зареєстровано близько шести мільйонів біженців з України, які рятуються від війни. Найбільше їх було в Німеччині (1,13 мільйона), за нею йдуть Польща (956 000), Чехія (381 000), Великобританія (253 000), Іспанія (192 000), Італія (168 000) та Нідерланди (149). Польща виплачує допомогу лише протягом перших трьох місяців, після чого біженці з України здебільшого надані самі собі. У Чехії за п'ять місяців вони отримують суму, еквівалентну 130 євро на місяць. У Великій Британії державна допомога ще менша.
У Польщі та Чехії працюють близько двох третин українських біженців, у Великій Британії – понад половина. У Німеччині лише кожен п'ятий. Ці цифри містяться у дослідженні, підготовленому соціологом Дітріхом Тренхардтом (Dietrich Thränhardt) для Фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) у листопаді 2023 року. Проте вчений Мюнстерського університету дійшов висновку, що це не пов'язано з виплатою державної допомоги біженцям. Тому що в Данії працює більше українських біженців, ніж у Німеччині, - 78 відсотків, також у Швеції та Нідерландах (понад 50%). І в цих країнах також довгостроково виплачується державна допомога. Дослідження показує, що особливо багато біженців працевлаштовано у країнах, де існує легкий доступ до ринку праці. У Польщі, Чехії, Данії, Нідерландах та Ірландії діють прості цифрові процедури, які дозволяють вирішити всі правові та соціальні питання однією заявою. У Нідерландах для якнайшвидшого пошуку роботи залучені агенції тимчасового працевлаштування. В Італії та Словаччині українські лікарі та медсестри легко знаходять роботу. Німеччина, Австрія та Швейцарія, тобто німецькомовні країни, орієнтуються на систему надання притулку та прийняли безліч обмежень та серйозних бар'єрів для влаштування на роботу. Існують складні процедури перевірки та визнання професійної кваліфікації, наукових ступенів та дипломів. Відповідні відомства перевантажені. Все це потребує часу.
Що заважає працевлаштуванню у Німеччині
У Німеччині велике значення надається вивченню мови. Це пояснюється тим, що добре знання німецької мови є важливим для отримання висококваліфікованої роботи. Багато українських біженців добре освічені, майже у кожного другого – вища освіта. Вони мають професійні знання і могли б зменшити потребу Німеччини у кваліфікованій робочій силі. Тим часом за словами соціолога Тренхардта, у країнах із високим рівнем трудової інтеграції більшість біженців працюють у низькооплачуваних секторах. "У жодній європейській країні ще не вдалося плідно використати хорошу освіту українців.
Здебільшого вони працюють на низькооплачуваних роботах, у готелях та ресторанах, у сфері побутових послуг, у сільському господарстві", - зазначив він. У Нідерландах та Польщі також зафіксовано випадки їх сексуальної та кримінальної експлуатації, шахрайства та заниження оплати праці.
За даними Федерального агентства з працевлаштування, у січні 2024 року на інтеграційних та мовних курсах зареєструвалося близько 124 тис. українців. Три чверті з них, як очікується, закінчать навчання у найближчі шість місяців. Виходячи з цього, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) восени 2023 року прогнозує вала, що ситуація з працевлаштуванням українських біженців у Німеччині в найближчому майбутньому покращиться. Проте звіт Федеральної рахункової палати показує, що близько половини всіх українців, які розпочали навчання на мовних курсах, не змогли скласти іспити. Згідно зі звітом, кожен сьомий кидає курси. У майбутньому німецькій мові можна буде навчитися під час роботи. Це частина програми німецького уряду під назвою Job Turbo, яку було запущено у відповідь на низький рівень зайнятості серед українців. Її вже тестують у зацікавлених компаніях. Перші регулярні курси планується розпочати наприкінці березня 2024 року.
Проблема з доглядом дітей
Якщо порівнювати Німеччину з іншими європейськими країнами, то є ще одна проблема, яка заважає, особливо жінкам, знайти роботу. У дитсадках по всій країні не вистачає близько 350 тис. місць. У деяких федеральних землях навіть через два роки після початку війни в Україні не всі діти та підлітки із сімей українських біженців отримали місце у школі, попри те, що всі діти у Німеччині зобов'язані вчитися. 65 відсотків дорослих біженців - жінки, багато з яких дісталися Німеччини поодинці. Разом із ними до країни в'їхали приблизно 350 тис. неповнолітніх. Без розв'язання питання про догляд за дітьми вони не можуть влаштуватися на роботу. Інші не можуть працювати, оскільки доглядають старих родичів. Якщо додати до цього тих, хто відвідує мовні курси, залишається не так багато тих, хто міг би працювати. У січні 2024 року на обліку у Федеральному агентстві зайнятості перебувало 519 тис. працездатних українців, але лише 206 тис. із них вважалися безробітними. Працювало наприкінці 2023 року близько 214 тис. біженців. У своєму дослідженні соціолог Дітріх Тренхардт вважає, що рівень трудової активності українців у Німеччині сьогодні "викликає занепокоєння". І не лише тому, що не залучена потенційна робоча сила. Оплачувана робота є важливим ключем до інтеграції. "Якби вони знайшли місце на ринку праці, у них був би вибір між тим, щоб залишитися або повернутися. Без цього вони можуть опинитися в нестабільній ситуації або масово проситиме притулку", - зазначив соціолог.
