Діючий Президент країни, колишній форвард “ПСЖ” та Мілану, володар “Золотого М’яча” та найкращий футболіст світу за версією ФІФА 1995 року, Джордж Веа, з невеликим відставанням програв вибори, які відбулись 14 листопада. Переможцем став нинішній лідер опозиції Джозеф Боакай.
Веа вже визнав свою поразку, та заявив про свою готовність до мирної передачі влади, яка має відбутися у січні. Також він закликав до уникнення поляризації в суспільстві, яка може виникнути через те що представники двох політичних таборів отримали приблизно однаковий результат.
Ці вибори були матчем-реваншем між Веа та Боакаєю. Минулі вибори, які відбулись у 2017, теж були змаганням між ними. Але тоді Веа зміг здобути переконливу перемогу, набравши понад 60% голосів у другому турі.
Але Веі не вдалось виправдати покладені на нього надії. Ліберійці сподівались що новий несистемний політик зможе проводити необхідні реформи, боротися з корупцією та почне витягувати країну з бідності. Але цього не сталось.. Правління Веа запам’ятається толеруванням корупції, яка за час його правління тільки виросла, ростом наркозалежності серед ліберійців, та відсутністю помітного покращення в питанні розв'язання проблеми бідності та забезпечення громадян необхідним продовольством. Також проти Джорджа грало те що він, як колишній топовий футболіст та лідер держави, вів доволі розкішне як для Ліберії життя, через що багато людей стало вважати його відірваним від суспільства. Що правда, уряд Веа таки мав й успіхи. Йому вдалось відновити економіку після коронакризи, і досягти росту економіки в майже 5% у 2022 році. Хоча його опоненти вважають що основною причиною росту стали підвищення цін на корисні копалини, в першу чергу на золото, та хороший врожай.
Нинішній переможець, 78ми річний Джозеф Боакай, на відміну від свого опонента у 2017 році, переміг завдяки наявності в себе великого політичного досвіду. Він займав високі урядові посади починаючи з початку 1980-х, коли він став міністром сільського господарства. З 2006 по 2018 рік він був Віцепрезидентом країни, коли крісло Президента займала Еллен Джонсон Серліф, перша Президентка Ліберії, яка була обрана після затяжної громадянської війни. Зараз багато ліберійців покладають надію, що Боакаю таки вдасться виконати те, що не вдалось Веа. З цікавого: опоненти Боакая прозвали його “сонним Джо”, за аналогією до того, як Дональд Трамп прозвав Джо Байдена під час виборів у 2020 році. Але, як бачимо, ні в США, ні в Ліберії це не спрацювало.
Загалом, прецедент проведення демократичних виборів, після яких має відбутися мирна передача влади, доволі позитивний для регіону. Особливо зважаючи на те що Ліберії вдалось провести голосування самостійно, без сторонньої допомоги. Зараз демократія в країнах Західної Африки переживає не найкращі часи. У Ґвінеї, Буркіні Фасо, Малі та Ніґері при владі знаходяться військові хунти, а демократичність виборів в Ніґерії та Сьєра Леоне поставлена під сумнів. На фоні цього демократичні вибори в малій та бідній країні, яка тільки 20 років тому вибралась зі затяжної громадянської війни, виглядають як один з променів сонця, що дає надію на покращення.
