Венесуела- країна яка відома нам завдяки розтягнутій політичній, соціальній та економічній кризі, причиною якої є соціалістична на авторитарна політика Уго Чавеса та його наступника Ніколаса Мадуро.
Зараз ця країна стоїть перед обличчям перших після 2018 року Президентських виборів та передуючого ним псевдорефендуму що відбудеться на початку грудня.
Але розпочнемо цю розповідь не з Венесуели, а з сусідньої південноамериканської країни - Гаяни. Цього тижня її Президент Мохаммед Ірфан Алі провів один день ночуючи на заході країни, потім він здійснив прогулянку на вертольоті з національним прапором Гаяни, у деяких частинах проходичи прямо через кордон Венесуели.
Річ у тім що Венесуела претендує на більш чим ⅔ міжнародно визнаної території Гаяни, на територію яку венесуельці називають "регіон Ессекібо".
Ессекібо - багатий на нафту, золото та деякі інші природні ресурси регіон, більша частина якого є важкопрохідними джунглями. Венесуела претендує на нього з дня проголошення власної незалежності, тобто понад 200 років. Також багатими на природні ресурси є й прилегла до Ессекібо акваторія та економічна зона.
А в зв'язку з виборами, які мають відбутися в другій половині 2024, режим Мадуро вирішив підняти свою популярність, зігравши на ура-патріотичних відчутях громадян.
Вже зовсім скоро, 3 грудня 2023, у Венесуелі відбудеться “консультативний” псевдореферендум, всі 5 питань стосуються Ессекібо.
Мадуро закликає громадян відповісти на всі питання "за". Серед питань є роздача всім жителям Ессекібо громадянства та майбутня анексія регіону, зі створенням в рамках Венесуели “штату Гуаяна Ессекібо”, який має стати 24им суб’єктом федерації.
Гаяна засудила проведення референдуму, і вимагає негайно його зупинити. Уряд країни звернувся до Міжнародного Суду з цим питанням, але так я референдум відбудеться вже зовсім скоро, суд ніяк не зможе повпливати на проведення цього “всенародного плебісциту”.
Марія Коріна Мачадо, лідерка опозиції відома своїми ліберальними, античавістськими та про-ринковими погялами, теж вимагає зупинити це. На її думку поставлені питання є маніпулятивними та несерйозними, і можуть поставити під сумнів позиції Венесуели в суперечці. Мачадо, як і більшість опозиціонерів, вважають що регіон Ессекібо має бути частиною Венесуели.
Така позиція не є рідкістю для Венесуели. Хуан Гуайдо, колишній лідер опозиції та визнаний більшістю демократичних країн, в тому числі Україною, Президент Венесуели теж підтримував венесуельські зазіхання. До прикладу очолювана ним Національна Асамблея ратифіковувала “угоду про сувернітет над Ессекібо” вже в 2019 році, в часи двовладдя. Тоді представники опозиції теж критикували уряд Мадуро за дискредитацію венесуельських територіальних претензій.
Повертаємось до сьогодення. Минулої суботи, 18 листопада, режим Мадуро вже провів "репетицію референдуму", і заявив що репетиція була успішною.
Заради досягнення необхідного результату, який має бути досягненим 3 грудня, планується широке використання адмін.ресурсу. Крім того ура-патріотизм розганяється на телебачені та в школах на спеціальних уроках, присвячених Ессекібо.
Після псевдореферендуму, наступною важливо для країни подією мають бути Президентські вибори, які мають відбутися в другій половині 2024 року. Опозиція та уряд, за посередництва США, підписали угоду про проведення виборів. Згідном з цим договором з Венесуели, частково, знімають санкції. Якщо зняття санкції збережеться, то економіка економіка країни зможе вирости майже на 10%. Востаннє країна бачила такий ріст в часи Уго Чавеса, коли ціни на нафту були доволі високими.
Але невідомо чи виконає режим Мадуро умови договору. Можливо, він використовує його для часткового покращення благополуччя країни перед голосуванням, за рахунок нафтодоларів. Держ.секретар США Ентоні Блінкен поберджав, що якщо режим не буде виконувати свою частину договору, то санкції будуть швидко повернені.
Деякі раніше ув'язнені опозиціонери вийшли на волю, але питання чи зможе Мачадо брати участь у виборах все ще актуальне. Заборона брати участь у виборах до 2030 року, раніше накладена на Мачадо, все ще діє. Також уряд Мадуро не визнав результат жовтневого опозиційного праймеріз, в якому взяли участь майже 3 мільйони венесуельців, називаючи його сфальсивікоіваним. На ньому Мачадо отримала понад 90% голосів опозиційно налашованих венесуельців.
Та цілком ймовірно що якщо президентські вибори будуть такими ж "чесними" як і прийдешній референдум. Тож навіть якщо Мачадо допустять, то їй доведеться протистояти залученню адмін ресурсу та потенційним фальсифікаціям результатів голосувань. Можна сказати що зараз уряд “відтреновує” організацію виборів, проводячи псевдореферендум.
Щодо наслідків референдуму говорити важко. Можливо, це просто гра на патріотизмі. Подібне було за правління Уго Чавеса. Тоді, за його ініціативою на прапор Венесуели була додана ще одна зірка, яка мала символізувати Ессекібо. Також Чавес частіше підняв це питання в супільному обговорені. Але в кінці кінців, напруга була охолоджена, а статус-кво збережений.
Хоча авторитарні режими таки здатні розпочинати “ малі переможні війни” для підняття власної популярності. Можна згадати лише про вторгнення Аргентини на Фолкленди. До того ж суперником Венесуели буде Гаяна, незалежна країна з населення приблизно 800 тисяч осіб, більшість з яких живе за межами територій на які претендує Каракас.
Як буде розгортатись ситуація подивимось. В Джорджтауні, столиці Гаяни, помітно занепокояні. Так як вони бачать екзистенційну загрозу для свого існування своєї країни.
Ми, в свою чергу, надіємось що Мадуро дальше голосних заяв в стилі "сонце Венесуели сходить в Ессекубіо" не піде, і обмежиться формальною анексією території без реального контролю над нею, але як буде побачимо.
Будемо спостерігати надалі як і за ситуацію з напруженням з Гаяною, так і за проведенням виборів. На цьому все, дякуєм за увагу.
