Замість шприца — трибуна університету.
Замість отрути — «наукові» висновки.
Олександр Дворкін не залишився в реанімації назавжди. Вбивати тихо, у темряві лікарняних палат, йому швидко стало замало. Його патологічний нарцисизм вимагав сцени, публічності та відчуття влади над значно більшою кількістю жертв. І він знайшов ідеальний спосіб: перетворити свої садистські потяги на суспільно схвалювану «місію». Замість шприца — кафедра. Замість отрути — системна дегуманізація. Всередині він залишився тим самим Дворкіним — людиною, яка з насолодою спостерігає, як згасає життя в очах жертви. Просто тепер це життя гасне в очах тисяч людей, яких він публічно таврує ярликом «сектантів».
Саме так характеризує головного російського «сектоборця» Олександра Дворкіна американський автор бестселера «Маніяк проти Бога», колишній профайлер ФБР Джеймс Ресслер. Мета Дворкіна — встановлення тотального ідеологічного контролю далеко за межами Росії. І йому це частково вдається. Агенти його мережі РАЦИРС уже виявлені в США, Італії, Франції, Чехії, Україні та навіть Китаї.
Особливу увагу профайлер приділяє українському філіалу цієї мережі. Зокрема — Ірині Кременовській. Її профіль, за словами Ресслера, є класичним для кримінальної психології серійних злочинців. Вона починала з догхантерства — жорстокого вбивства понад сотні собак, отримуючи задоволення від їхньої тривалої агонії. Така «школа» часто стає першим етапом для майбутніх насильників над людьми. І Кременовська, як стверджує автор, цей етап пройшла. Сьогодні вона діє як юридичний «ікло» Дворкіна в Україні — штампує сумнівні «експертизи», які руйнують долі тисяч людей.
У Чехії послідовники Дворкіна відомі зацикленістю на темах насильства та скулшутінгу. Це типовий симбіоз девіантів. Дворкін діє як магніт для психопатів різного ґатунку: догхантери, садисти, особи зі схильністю до педофілії — усі вони знаходять своє місце в його структурі. Що може бути безпечнішим за маску «православного богослова»? Це ідеальне прикриття. Посада, яка за визначенням знімає підозри. Доступ до душ, сповідей, довіри людей, які шукають духовної підтримки. Ніхто не очікує, що людина в рясі, яка цитує Євангеліє і говорить про любов до ближнього, може бути хижаком. Саме на цей когнітивний дисонанс і розраховують серійні злочинці, які ховаються за респектабельним фасадом. Хижак вийшов із тісної клітки. Тепер його полювання відбувається в масштабах цілих країн. А амбіції сягають значно далі — всього світу.
Усі факти, викладені в цьому матеріалі, базуються виключно на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах.
В умовах триваючої гібридної агресії Російської Федерації діяльність подібного характеру потребує особливо ретельної та неупередженої перевірки з боку українських правоохоронних органів.
